Виправляємо помилки в звітності ЄСВ виявлені до закінчення граничного строку подачі звітів.
У зв’язку із допущенням платниками помилок при поданні звітності по ЄСВ, надаємо роз’яснення, яким чином у звітності по єдиному внеску виправляються помилки, допущені у звітному місяці та виявлені до закінчення граничного строку подачі звітів.
Відповідно до п. 4 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 року платник єдиного внеску зобов’язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску в строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Наказом Міністерства доходів і зборів України від 9 вересня 2013 року № 454 затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2013 року за № 1628/24160 (далі Порядок).
Відповідно до п. 2.10 Порядку звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. Звіт, складений з порушеннями вимог цього Порядку, у тому числі без обов’язкових реквізитів, передбачених пунктом 2.8 Порядку, та поданий без всіх необхідних таблиць, не вважається звітом і вважається таким, що не подавався. Водночас необхідно зазначити, що згідно з п. 2.17 Порядку відповідальним за правильність заповнення звіту є страхувальник.
Пунктом 5.1. розділу V Порядку визначено, що у разі виявлення помилки у звіті страхувальник має право до закінчення терміну подання цього звіту повторно сформувати та подати звіт до органу доходів і зборів за місцем взяття на облік.
Чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності, визначених цим Порядком.
Враховуючи вищезазначене, платник повинен, до закінчення граничного терміну подачі звітності, сформувати з виправленими помилками новий звіт Додаток 4 та подати з типом «початкова» з усім пакетом необхідних таблиць.
Надійність бізнес-партненрів перевіряйте через електронні сервіси.
Добропільська ОДПІ нагадує, що з метою уникнення податкових ризиків та перевірки благонадійності бізнес-партнерів, суб’єкти господарювання можуть скористатися електронними сервісами ДФС України. Так, переконатися чи знаходиться контрагент на обліку в органах Державної фіскальної служби України допоможе сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес–партнера» за посиланням http://sfs.gov.ua/businesspartner.За допомогою цього ресурсу можна дізнатися дані про облік платника в податкових органах, про відсутність чи наявність податкового боргу. Також на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України знаходяться корисні електронні сервіси: «Адреси масової реєстрації платників податків», «Реєстр платників ПДВ», «Анульована
реєстраціяплатників ПДВ» «Реєстр платників єдиного податку» тощо.
Довідку про відсутність заборгованості можна отримати в електронному вигляді.
Платники податків, які звітують в електронній формі, з 2013 року можуть отримати довідки про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов’язкових платежів), що контролюються органами доходів і зборів, в електронному режимі. Для цього платнику слід в режимі OPZ надіслати електронну заяву до відповідного територіального органу ДФС формату (J1300303), в якій зазначити спосіб отримання Довідки (електронний або паперовий).
Як правильно надіслати податкову звітність поштою
Відправлення податкової звітності до контролюючого органу поштою платниками, які належать до малих підприємств та фізичних осіб - підприємців, здійснюється не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання декларації. На поштовому відправленні у нижній правій його частині відправник пише найменування одержувача та його адресу в такій послідовності: назва вулиці, номер будинку, найменування населеного пункту, району, області.
Найменування відправника та його адреса пишеться у лівій верхній частині поштового відправлення в порядку, передбаченому для написання адреси одержувача. Поштовий індекс на листах пишеться стилізованими цифрами чорнилом або кульковою ручкою за винятком червоного, жовтого та зеленого кольорів. У верхній частині поштового відправлення відправник робить позначку «Звіт». При цьому, відправник заповнює бланк рекомендованого повідомлення про вручення на своє ім’я або на ім’я особи, якій належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення адресату.
Також складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, загальної вартості вкладення і підписує його. Зверніть увагу, що у разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу з вини оператора поштового зв’язку, такий оператор несе відповідальність відповідно до закону. У такому разі платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації. Водночас, платник протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов’язаний надіслати поштою або надати особисто контролюючому органу другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.
Порядок оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року №799 із змінами та доповненнями.
Увага! Шахраї розсилають комп’ютерний вірус від імені податкової служби!
Увага! Шахраї розсилають комп’ютерний вірус від імені податкової служби!
Повідомляємо, що через мережу Інтернет з електронної адреси: [email protected] нібито від імені Державної фіскальної служби України розповсюджуються листи зі шкідливим програмним забезпеченням. В них міститься пропозиція ознайомитися з документами щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Встановлено, що електронна адреса в ДФС України не зареєстрована. Інформація, яка передається, не відповідає дійсності, а додатки містять шкідливе програмне забезпечення.
Звертаємо увагу! Державна фіскальна служба України не має жодного відношення до розсилки зазначених листів.
Попереджуємо користувачів про можливу небезпеку для комп'ютерної техніки.
Роз'яснення Державної фіскальної служби України
"Терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не переносяться"
Розглядаючи питання щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ДФС зазначила, що реєстрація податкових накладних у Реєстрі здійснюється платником ПДВ не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання.
Якщо 15-ий день, що настає за днем їх виписки, припадає на святковий чи вихідний день, то терміни реєстрації податкових накладних в Реєстрі не переносяться.
Визначення граничного строку подання податкової декларації
Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Однак, термін сплати податків і зборів, у такому випадку, не переноситься. Тобто, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації. При цьому, платник не повинен враховувати перенесення термінів подання звітності у зв’язку з вихідними чи святковими днями.
Відповідна норма передбачена ст.49 та ст.57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями.
Податкова нагадує що:
Згідно з п.296.3 ст.296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку третьої та п’ятої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПКУ), тобто за ІІІ квартал 2014 року останнім днем подачі звітності є 10 листопада 2014 року.
Чи підлягають оподаткуванню військовим збором компенсація вартості пального та ремонту автомобіля?
Відповідно до п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування збором є доходи, зокрема, у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
При цьому, ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Кодексу).
Враховуючи викладене вище, компенсація вартості пального та ремонту автомобіля, що виплачується роботодавцем найманому працівнику за використання при виконанні службових обов’язків власного автомобіля, який не перебуває в оренді суб’єкта господарювання, слід розглядати як інші виплати і винагороди, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами, і підлягають оподаткуванню військовим збором.
Який податковий (звітний) період є першим для ФОП (новостворених), які до закінчення місяця в якому відбулася державна реєстрація подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування?
Відповідно до абз. другого пп.298.1.2 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої або п’ятої груп, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб’єктів господарювання (новостворених), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої або п’ятої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого
числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація (абз. другий п.294.4 ст.294 ПКУ).
Про відкликання листа
Державна фіскальна служба України відкликає з місць застосування спільний лист ДФС та Пенсійного фонду України від 22.07.2014 N 127/7/99-99-17-03-01-17 - N 19426/05-10 про надання роз'яснень щодо нарахування та відображення у Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (далі - Звіт) сум нарахованого середнього заробітку мобілізованим працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у зв'язку з тим, що в додатку 3 "Розподіл видатків Державного бюджету України на 2014 рік" до Закону України від 16 січня 2014 року N 719-VII "Про Державний бюджет на 2014 рік" компенсаційних виплат у межах середнього заробітку мобілізованим працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, з бюджету не передбачено та на сьогодні відсутній порядок відшкодування таких виплат з бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Водночас повідомляємо, що відповідно до частини другої статті 39 Закону України від 25 березня 1992 року "Про військовий обов'язок і військову службу" та положень частини третьої ст. 119 Кодексу законів про працю України за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 2 Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі - Закон N 108) визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема, додаткову заробітну плату.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків передбачено ст. 119 Кодексу законів про працю України, згідно з частиною першою якої на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року N 100, застосовується, зокрема, у випадку виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464). Пунктом першим частини першої статті 7 Закону N 2464 передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону N 108.
Крім того, згідно із частиною сьомою статті 7 Закону N 2464 на виплати, які компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, не нараховується єдиний внесок.
Оскільки відсутній порядок відшкодування компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, страхувальник при нарахуванні таким працівникам середнього заробітку має виконувати усі покладені на нього Законом N 2464 функції.
Виходячи із зазначеного, у Звіті суми нарахованого середнього заробітку мобілізованим працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, відображаються на загальних підставах.
При цьому при перерахунку страхувальником середнього заробітку зазначеним працівникам за попередній період фінансові санкції за таке донарахування єдиного внеску не застосовуються. Підставою для незастосування фінансових санкцій є форма військового квитка, визначена Указом Президента України від 25 травня 1994 року N 263/94 "Про Положення про військовий квиток рядового, сержантського і старшинського складу та Положення про військовий квиток офіцера запасу" (копія), та довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною (копія).
