Весною в мальовничому селі Зелене Криворізької сільської ради народилася моя героїня Віра Іванівна Лях. Дорога до села веде через велике квітуче поле, яке червоніє півонією тонколистою, в народі просто "воронці". В наш час тут створено заказник площею 30 га, який назвали "Воронцова поляна".
Біля цього поля босоногою дівчиною Віра бігала на ферму до матусі допомогати доїти корів. Йшла полем, а душа співала від краси. Мама працювала дояркою, а батько - водієм в колгоспі. Приклад батьків наслідували діти. Син став водієм молоковоза, а двоє з трьох доньок обрали професії доярок.
В селі і кохання своє зустрічала. Її чоловік, Володимир Петрович, працював механізатором, пастухом в колгоспі. Двійко синочків народилося в сім`ї. Володимир та Леонід росли, як з води, статні, красиві, видно що козацького роду, дарма що Віра Іванівна маленька та худеька.
Більше 30 років жінка вставала о 3-й годині ранку, коли ще село спало, вона поспішала доїти корів.
Віра Іванівна була одна з кращих доярок колгоспу "Червоний партизан". В її групі було більше 30 корів, доїла вона 3600, 3700 кг на корову. З вдячністю Віра Іванівна згадує головного зоотехника колгоспу Іванова Володимира Олексійовича, який допоміг їй стати професіоналом своєї справи.
Нелегко було в житті: маленькі діти, важка робота, домашнє господарство, город, а пізніше ще й будівництво власного будинку. На допомогу прийшов голова колгоспу Соловйов Микола Харлампійович, допоміг оформити кредит, придбати будматеріали.
Виросли сини, створили свої сім`ї, горою стоїть Віра Іванівна за своїх невісток, бо вони в неї найкращі. Сини продовжують династію Ляхів - землеробів. Пишаються батьки синами, бо роботящі, передові механізатори в ТОВ "Рута-Плюс".
Віра Іванівна - щаслива матуся, бо родини обох синів проживають поруч на сусідних подвір`ях. Онуків нянчила, правнуків дочекалась. Найщасливіші моменти її життя - це народження 4 онуків, троє з яких уже дорослі. Зігрівають бабусину душу правнуки Роман ( 3 рочки) та Кіра ( 2 рочки). Гамірно на подвір`ї батьків майже щодня. Хочеться матусі і бабусі жити, бачити щасливими продовжувачів свого роду.
Піклується вона не тільки про маленьких, але й про стареньких. Разом з сестрою Раїсою доглядали свою бабусю до 100 років.
В житті Віри Іванівни значне місце займала громадська робота: вона обиралась депутатом Добропільської районної ради, Криворізької сільської ради декількох скликань, членом виконкому, виборчих комісій.
Знаходила час і співати в колективі художньої самодіяльності.
Вона організовує благоустрій території біля пам`ятника загиблим воїнам, автобусної зупинки, всіх на ноги підніме, коли треба розчистити дорогу до села взимку...
Ось така вона енергійна, чуйна, працьовита, справедлива жінка села Зелене, яка живе життям своєї родини, села, громади, яку поважають односельці.
Шановна Віро Іванівно!
Низький уклін Вам за вашу активну життєву позицію, внесок в розвиток сільського господарства Добропільського району, чуйність і доброту.
Здоров`я Вам, віри, надії і світлої долі членам родини!
Марія Гайдук - голова первинної ветеранської організації с. Криворіжжя
