Історія села Юр’ївка

Село Юр’ївка колишньої Шилівської, а нині Криворізької сільської ради, є одним з найстаріших на Добропільщині. Воно розташоване на берегах річки Гришинка, знаходиться на відстані 26 км від Добропілля та 30 від Покровська. Історією західної частини колишнього Добропільського району вже багато років опікується Віктор Батицький. Йому вистачає часу і керувати сільськогосподарським підприємством, і робити історичні розвідки, і переписуватися з однодумцями, робити запити до архівів. Тож почнемо знайомитися з історією Юр’ївки, яку написав Віктор Миколайович.

Люди жили в районі села з давніх часів. Краєзнавець та археолог Олександр Петренко, який пішов з життя минулого року, знаходив в околицях села сліди палеонтологічних стоянок та два кремнієві ножі. «Чорні археологи» знаходили монети Золотої Орди, ймовірно, в цих місцях була стоянка монголо-татарського війська. Також селяни знаходили монети Російської імперії ХVІІІ та ХІХ століть.

У 1779 році землі, на яких тепер знаходиться село Юр’ївка, були віддані як рангова дача прапорщику І.О. Шидловському. Після його смерті приблизно у 1782-му році маєток у селі Криворіжжі перейшов у власність до дружини Катерини Іванівни Шидловської. Їй належали 6400 десятин зручної і 219 десятин незручної землі (1 десятина – 1,092 га). Після смерті Катерини Іванівни власником рангової дачі став Євдоким Степанович Шидловський (1743 р.н.), двоюрідний брат Івана Олексійовича, предводитель дворянства Валуйського повіту Воронезької губернії. Він займався збільшенням свого володіння шляхом придбання земель у Воронезькій і Харківській губерніях. У 1799-му році площа його рангової дачі у Бахмутському повіті вже становила 6619 десятин, і це при тому, що на території дачі було всього два населених пункти: село Криворіжжя, засноване Іваном Олексійовичем Шидловським, і село Іванівка, засноване Євдокимом Степановичем Шидлівським та назване на честь його сина. Помер Є.С.Шидловський 19-го січня 1808-го року на 65 році життя у Санкт-Петербурзі.

У 1808-му році, після смерті Євдокима Степановича, рангова дача перейшла у спадок синові Івану Євдокимовичу Шидловському. Він був одружений на Марії Федорівні Гросенгейдер, мав з нею десять дітей, троє з яких народилися до шлюбу. Імператорським указом від 25-го січня 1820-го року дітям, які народилися до шлюбу, було дозволено користуватися всіма правами закононароджених дітей. У старих публікаціях написано, що після смерті батька Шидловського Івана Євдокимовича, село Юр’ївку отримав його син В’ячеслав Іванович. Це підтверджує той факт, що поселення вже було ще до смерті І.Є. Шидловського та народження сина у В.І. Шидловського – Юрія. Дружиною В’ячеслава була Віра Іславіна, яка приходилась родичкою дружині Льва Толстого. У родині Шидловських було вісім дітей.

Коли Іван Євдокимович помер, то його маєток розділили між собою діти: сини Іліодор і В’ячеслав. Іліодору дісталася центральна частина рангової дачі разом із селами Криворіжжя та Іванівкою, які знаходилися поруч, а В’ячеславу дісталася південна частина маєтку, у долині річки Гришинка. Для можливості господарського освоєння цих територій і було створене чергове поселення родини Шидловських. Можливо В’ячеслав отримав земельні ділянки, на яких було невелике поселення, яке ще не мало назви і не було поміщене землемірами на мапі тих часів. За припущенням місцевих краєзнавців саме В’ячеслав Іванович Шидловський став автором назви села Юр’ївка, а засновником сільського поселення на території майбутнього села Юр’ївка – Євдоким Степанович Шидловський.