выдающийся ученый вирусолог, организатор науки и здравоохранения

Одними из первых, после взрыва атомного реактора, работники милиции были направлены в Чернобыль для ликвидации последствий катастрофы. Со всеми поставленными задачами правоохранители успешно справились. Но какой высокой ценой – ценой собственной жизни и здоровья.

Всего лишь семь лет своей замечательной жизни провел он в Доброполье, но они стали знаковыми и для шахт, и для города

Александр Николаевич Чмиренко родился в 1957 году в г. Доброполье Донецкой области. Имеет два высших образования: в 1979 году закончил Донецкий политехнический институт и в 1985-ом - Днепропетровский горный институт. Является Почетным жителем города Доброполье.

Нагиленко Катерина Семенівна, пенсіонерка, Герой Соціалістичної Праці, делегат партійних з’їздів, учасниця Всеукраїнських та Всесоюзних виставок. Катерина Семенівна Героєм Соціалістичної Праці в 32 роки. Вона довгий час була не тільки гордістю району, а і Донецької області. Надої на фуражну корову в її групі зростали в такій послідовності: 3600 кг. на фуражну корову, 5700 кг., 6000 кг.

Батицький Віктор Миколайович, голова правління ЗСАТ ім. Т.Г.Шевченка з 1990 року. Його сільгосппідприємство постійно займає призові місця в районі, отримує стабільний прибуток. Його підприємство – постійний учасник усіх сільськогосподарських ярмарок (Бахмутський шлях, до Дня працівників сільського господарства). Віктором Миколайовичем постійно проводиться великий обсяг робіт по реконструкції тваринницьких ферм, збереженню і збільшенню поголів’я великої рогатої худоби. Це людина – лідер у повному розумінні цього слова. Він постійно співпрацює з органами місцевого самоврядування (Шилівська сільська рада) громадськими організаціями (Первинна районна жіноча організація, організація ветеранів Добропільського району, невгамовний ініціатор збору і збереження народних традицій, історичних фактів про рідне село.

Соловйов Микола Харлампович – пенсіонер, заслужений працівник сільського господарства України, довгий час був головою колгоспу „Червоний партизан”

Бусилко Іван Миколайович – пенсіонер, заслужений працівник сільського господарства України, довгий час був директором радгоспу „Добропільський”. Підприємство було нагороджене орденом Трудового Червоного Прапора. Радгосп спеціалізувався на виробництві продукції тваринництва (нині помер).

Кривенко Тетяна Григорівна – пенсіонер, довгий час працювала Святогорівським селищним головою, завідувачем загальним відділом Добропільського райкому партії, з 1971 по 1979 роки - знову Святогорівський селищний голова, була депутатом районної ради. Завжди була надзвичайно цілеспрямованим, високопрофесіональним, людяним, самовідданим керівником. Вона і зараз – постійний учасник засідань виконкомів селищної ради, депутат селищної ради.

Коломійцев Еміль Анатолійович – начальник Райагробуду, Заслужений будівельник України. Під його керівництвом будувались майже всі об’єкти соцкультпобуту в районі, об’єкти сільськогосподарського призначення.

Полівода Олександр Лук’янович – пенсіонер, 1966-1980рр. – голова виконкому Добропільської ради народних депутатів, голова районної ради. За час його роботи в районі високими були темпи розвитку виробництва, на достатній рівень було піднято соціально-економічний рівень життя громадян району.(нині помер).

Першим Почесним громадянином району став Хаджинов Микола Захарович, голова колгоспу ім. Куйбишева, с. Володимирівки, який на момент виходу його на пенсію в 1996 році мав трудовий стаж колгоспника 52 роки, а в даному господарстві і на даній посаді відпрацював 38 років. Дане сільськогосподарське підприємство було одним із кращих в районі по вирощуванню овочевих культур, мало великий тваринницький комплекс.

Мартьянов Петро Федорович, пенсіонер, рішенням сесії районної ради від 27.06.2008 № V – 21/5 присвоєно звання Почесний громадянин району за вагомий внесок у розбудову та розвиток Добропільського району, розвиток місцевого самоврядування. Петро Федорович два скликання був Добропільським сільським головою. Тоді до складу Добропільської сільської ради входили населені пункти Світлівської сільської ради. Голова пішки чи на велосипеді щоденно відвідував той чи інший населений пункт, знав про проблеми громадян сільської ради, вмів успішно їх вирішувати через керівників сільгосппідприємств, керівників району. Його сільська рада за показниками змагань була однією з кращих.