22, Неділя - 22:09:45
Сьогодні, 28 жовтня, в центральній районній
бібліотеці пройшла презентація книги поета-земляка, члена Національної
Спілки письменників України, почесного члена Спілки журналістів України
Віктора Руденка «Отчая сторона. Мотивы Доброго Поля».
Участь в презентації прийняли почесні гості:
голова районної ради М. Гапич, перший заступник голови
райдержадміністрації, депутат обласної ради Т. Бєлянкіна, заступник
голови райдержадміністрації О. Іватіна, краєзнавець-історик з
Межівського району Донецької області П. М. Бабець, керівник
літературного об’єднання м. Добропілля «Крила надії» І. Калініна,
колишній кореспондент міськрайонної газети «Новий шлях» М.
Принцевський, краєзнавець м. Добропілля В. Подолян, поети з м. Білицьке. Віктор Руденко добре відомий в районі, він народився в с. Добропілля. Його поезія присвячена рідному краю, його красі та працьовитим землякам. Зустріч була дуже емоційною, плідною. Кожен учасник мав змогу висловити свою думку, поділитися своїми переживаннями. Стихотворение из первой книги поэта «Крылья над морем» «Доброполье» Доброе полюшко — Доброполье. Тихо, безоблачно и тепло. Встретит вас ласково, Хлебом и солью, Принаряженное в зелень село. Вот оно, близкое сердцу и милое, С песней мельничного крыла, С вечным молчанием братской могилы, Что на виду, посредине села. По палисаду проторенной тропкой, Где по бокам — лишь трава-лебеда, Мама к могиле придет неторопко, Чтоб улыбнулся отец сквозь года. Доброе полюшко — Доброполье! В самом разгаре лучистого дня В крике кукушки прорежется болью Память моя. «Дети доброго поля» Виктору Дерипаске Мы в шахтерских поселках грязище месили, Мы у Господа Бога еду не просили — Нервом, сердцем, зубами, не просто лопатой Вырывали ее из пластов, из агата. Там давно на копрах не мелькают колеса, И забой, и откатка, и ствол безголосы — За отвалы поспешно ушли мы, печальны, Не забыв о своих родословных началах. Мы по градам да весям не семенем сорным Понеслись вместе с ветром — как зерна, как зерна! Кто прораб, кто поэт, кто возвышен до мэра — Все при совести высшей, при чести и вере. Из выносливых стай мы, для нас под запретом Быть породой гнилой, нам по духу — быть крепью. Кто припаян к эпохе душою, не кожей, Может быть гражданином, но не вельможей. Там, где мы, там и дел наших Доброе Поле — Пусть еще горьковата славянская доля, Но пока не в завале лежим и глазасты, Воронье нас не сморит с Отчизной в ненастье. Наши вещие помыслы не устарели: Мы — опора для слабых, мы — света прострелы, Где народные судьбы во власти у тьмы, — Из поселков шахтерских, Из мужества мы! Источник: http://dobrrda.gov.ua Стихи взяты с сайта городской библиотеки. Спасибо тов. lala Джерело: сайт міста Добропілля Мітки:
|