Як Добропільщина не стала перехрестям залізниць

Минулого року наша газета повідомляла, що краєзнавець з Покровська Павло Бєліцький зареєстрував на сайті президента петицію про відновлення залізничного пасажирського сполучення за маршрутом Покровськ-Добропілля-Дубове. 25 тисяч голосів підтримки петиція не здобула, і цього року Павло зареєстрував аналогічну петицію вже на сайті Покровської міської ради. Поки що її підтримали 108 громадян (а потрібно 175), до завершення збору підписів залишилося 41 днів. Якщо ж вона отримає необхідну кількість голосів, мер Покровська повинен розглянути її і передати звернення громадян до Укрзалізниці, яка вже і буде приймати рішення – чи варто відновлювати рух приміських поїздів за вказаним маршрутом.

Та чи навряд це станеться. Ще в 60-х роках минулого століття, коли зросла інтенсивність автобусного руху до Красноармійська і Донецька, кількість пасажирів на добропільському і дубівському потягах зменшилася. А сьогодні і поготів. Який сенс їхати приміськими поїздами до Дубового, потім пересаджуватися у Лозовій, аби дістатися Харкова? Мешканці Покровська зараз можуть зробити це прямим потягом до першої столиці, а добропільці добираються на автобусах та маршрутках. До того ж, сам краєзнавець пише, що між Дубовим та Олександрівкою зникли п’ять кілометрів колії.

Далекоглядні плани столітньої давнини

Нещодавно Павло Бєліцький опублікував два цікаві дослідження. В одному він дослідив історію пасажирського сполучення між Добропіллям та Покровськом від царських часів до сьогодення, зазначивши, що саме цього року «відзначатимуться» 10-річні роковини припинення регулярного руху приміського поїзда між цими містами.

А були ж золоті часи! Наприкінці 60-х років курсував дизель-поїзд Попасна-Лозова, згодом він «скоротився» до Попасна-Добропілля і Іловайськ-Добропілля. Зрозуміло, він їхав довго, проте квитки були дешевими, а для деяких верств населення взагалі безкоштовними.

В іншій статті дослідник на підставі архівів розповів про плани побудови залізниць через Добропільщину. Район міг стати перехрестям кількох магістралей. У 1902 році був оприлюднений проект з будівництва колії від Рутченкового до Дубового, яка мала проходити через Нове Шахове, біля Ганнівки і Первомайського, тобто майже по сучасному маршруту. Проект навіть затвердили, але згодом відхилили у Санкт-Петербурзі. У 1912 році виник новий проект залізниці від Гришиного (Покровська) до Лозової через Завидо-Кудашеве, але і йому не судилося бути профінансованим. Наступного року з’явився проект залізниці - з Краматорська до Гришиного через Золотий Колодязь, до того ж з гілками до Криворіжжя (для перевезення вугілля) і Шахового (вапняка). Втім, і цей проект міністерство шляхів сполучення відхилило.

А ось перед Першою світовою війною представили більш масштабний проект залізниці Саратов-Слов’янськ-Запоріжжя, яка повинна була з’єднати багате хлібом Поволжя з портами Чорного моря. Колія майбутньої залізниці мала пройти біля Золотого Колодязя і нинішньої Святогорівки. Але і цей проект спіткала доля попередників.

Також перед революцією 1917 року існував проект будівництва залізниці від станції Комиш-Зоря (нинішня Запорізька область) через Гришине до Краматорська. Вона також мала пройти через Мерцалове і Золотий Колодязь. Планували побудувати її у 20-роках, та не судилося.

Перші залізничні шляхи

І ось нарешті, у 1914 році почалося будівництво залізниці від Гришиного до Добропілля, яке завершилося у 1916 році. Відтоді, 103 роки тому, і розпочався залізничний рух на Добропільщині. Проектувальники також пропонували побудувати гілку від Мерцалового до Святогорівки через копанки біля Золотого Колодязя, але запаси вугілля там не були детально розвідані, тож від цього плану відмовилися.

А ось останній проект, розроблений міністерством оборони СРСР у 1957 році, – будівництво залізниці від Дубового до Волновахи, був реалізований. Північна її частина передбачала ділянку від Дубового до Мерцалового, і будували її залізничні війська. У 1961 році по ній пройшов перший вантажний поїзд, наступного року - пасажирський. Також від Легендарної до Добропілля у середині 60-х років побудували вантажну колію для транспортування вугілля з вже існуючих шахт («Піонер»), тих, що будувалися («Новодонецька», «Красноармійська») і проектованих («Самарська-Капітальна»). Щоправда частину колії від «Піонера» до колишньої «Красноармійської» розібрали на металобрухт майже 20 років тому.

Ось такою цікавою є історія проектування і будівництва залізниць на Добропільщині. І хто знає, яким би шляхом пішов розвиток регіону, якби проекти були втілені.

При написанні статті використані матеріали зі сторінки Павла Бєліцького у Фейсбук.