22, П'ятниця - 03:16:31
Виводимо бізнес з тіні за допомогою конструктивного діалогуНа днях за участі заступника начальника інспекції - начальника Олександрівського відділення Добропільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області Конончук Т. В. відбулась зустріч за «круглим столом» з суб’єктами господарювання (далі - СГ) – юридичними особами та фізичними особами – підприємцями Олександрівського району Донецької області. Метою зустрічі було - надання допомоги суб’єктам господарювання – представникам малого та середнього бізнесу, ФО - підприємцям при веденні фінансово - господарської діяльності щодо проблемних питань, які виникають при нарахуванні та сплаті єдиного податку, податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і, як це, у подальшому, вплине на рівномірність надходжень платежів до бюджету? Теми, що стали основними для обговорення під час спілкування, це – повнота нарахування та своєчасна сплата до бюджету єдиного податку, податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування суб’єктами господарювання, які використовують працю найманих працівників у відповідності з нормами чинного законодавства. Переваги надання податкової звітності в електронному вигляді. Електронні сервіси для платників податків. Найбільшу увагу присутніх було акцентовано на повноту нарахування та своєчасну виплату з/плати, адже зараз підприємці сіл району активно збирають урожай і залучають велику кількість людей до цього процесу. Не завжди робітників оформлюють офіційно, а це тягне за собою несплату надходжень до бюджету. Та й самі робітники являються соціально незахищеними. Тому посадовець нагадала бізнесменам про відповідальність перед законом за невиконання норм чинного трудового та податкового законодавства України. «Більшість суб’єктів господарювання – представників малого та середнього бізнесу, ФО - підприємці які присутні на засіданні, виплачують мінімальну заробітну плату своїм працівникам. Однак, мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати за роботу в надурочний час, у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах праці, на роботах з особливими умовами роботи, премії до ювілейних дат, працю у святкові дні, матеріальні допомоги до відпустки та інше. Також, податківець підкреслила, що виплата заробітної плати, відповідно до норм Закону України «Про оплату праці» здійснюється не рідше ніж два рази на місяць і, відповідно, і перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб та єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове пенсійне забезпечення (далі ЄСВ) здійснюється в момент виплати заробітної плати чи авансу». Також присутніх було проінформовано про те, що з метою спрощення ведення бізнесу у відділенні інспекції створений Центр обслуговування платників. Також для зручності та економії часу платників податків Міністерство доходів і зборів запровадило низку електронних сервісів, а саме: «Подання звітності в електронному вигляді», «Електронний кабінет платника податків», «Дізнайся більше про свого бізнес – партнера», «Реєстр платників ПДВ», «Акредитований цент сертифікації ключів», «Декларування он-лайн», «База знань». Крім того, Тетяною Володимирівною було зауважено, що для отримання оперативної, кваліфікованої інформації та консультації щодо застосування норм чинного податкового законодавства та ЄСВ в режимі «он – лайн» працює Інформаційно – довідковий департамент Міндоходів. При цьому, у разі не якісного обслуговування платників податків для скарг та звернень існує сервіс «Пульс», який працює за принципом – зворотній дзвінок про результат. На при кінці заходу Тетяна Володимирівна наголосила на тому, що незважаючи на скрутну ситуацію в державі ділова активність платників податків району залишається на стабільному рівні. Податківці на сьогоднішній день намагаються організовувати роботу так, щоб не виникало жодних незручностей для платників і щоб бізнес - середовище від усіх запроваджених новацій отримувало виключно позитивні враження. Присутні отримали відповіді на всі питання, що їх цікавили, а посадовець подякувала за увагу та висловила сподівання на плідну подальшу співпрацю.
Роздрібна торгівля пивом: податкові аспектиДобропільська ОДПІ інформує та звертає увагу суб’єктів господарювання на деякі податкові аспекти щодо правомірності здійснення роздрібної торгівлі пивом у різних громадських місцях. Зокрема, діяльність з виробництва та торгівлі пивом не підлягає ліцензуванню. При цьому фізичні особи - підприємці (ФО-П) на спрощеній системі оподаткування мають право здійснювати реалізацію пива не лише без ліцензії, але і без придбання торгового патенту, а також застосування касового апарата та розрахункової книжки. Підприємці – «загальносистемними» не мають таких привілеїв, тому повинні отримати торговий патент. Крім того, при продажу пива за готівку або в безготівковій формі такі суб'єкти господарювання зобов'язані провадити згадані операції через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів. У деяких чітко передбачених законом випадках допускається застосування зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок замість касових апаратів. Усім бізнесменам, незалежно від обраної системи оподаткування, слід пам’ятати про обмеження, встановлені для торгівців хмільними напоями. Одним з них є те, що забороняється продаж пива (крім безалкогольного) особам, які не досягли 18 років. Крім того, не дозволяється його реалізація у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, а також у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами. Забороняється продаж пива з торгових автоматів, з рук та у невизначених для цього місцях торгівлі. Продавець пива (крім безалкогольного) зобов’язаний отримати у покупця паспорт або інші документи, які підтверджують його вік. У разі відмови покупця надати такий документ, продаж хмільного напою такій особі забороняється. Актуальні питання військового збору З огляду на актуальність питань, які виникають у платників податків у зв'язку із внесенням змін до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-YI із змінами та доповненнями (далі - ПК України) щодо запровадження військового збору, Добропільська ОДПІ приводить запитання - відповіді інтернет - семінару підрозділу інформаційно - комунікаційного супроводження ДФС України. Питання 1. Хто є платником військового збору? Відповідно до норм пп. 1.1 п. 161 підрозділу 10 Розділу XX ПК України, платниками військового збору є: - фізична особа - резидент, що одержує доходи із джерелом походження в Україні; - фізична особа - нерезидент, що одержує доходи із джерелом походження в Україні; - податковий агент. Питання 2. Які доходи є об'єктом оподаткування військовим збором? Відповідно до норм пп.1.2 п.161 підрозділу 10 Розділу XX ПК України, об'єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі: - заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику: - у зв'язку із трудовими відносинами та за договорами цивільно – правового характеру; - виграшу в державну та недержавну грошову лотерею; - виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри. Тобто, військовим збором оподатковується і зарплата, і відпускні, і лікарняні, і премії, і доходи, виплачувані фізичним особам за договорами цивільно – правового характеру. Питання 3. На який період встановлюється військовий збір? З 03 серпня 2014 року набув чинності Закон України від 31 липня 2014 року № 1621 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деякі інших законодавчих актів», яким, зокрема, установлений військовий збір. Відповідно до норм п.161 підрозділу 10 Розділу XX ПК України, військовий збір установлюється тимчасово, до 1 січня 2015 року. Питання 4. З якої суми доходів утримується військовий збір? Оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку із трудовими відносинами та за договорами цивільно – правового характеру; виграшу в державну і недержавну грошову лотерею; виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри, без відрахування сум податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом. Питання 5. Чи підлягають оподаткуванню військовим збором доходи, нараховані до 03 серпня 2014 року, а виплачені після 03 серпня 2014 року? Оскільки Закон набув чинності з 03 серпня 2014 року і податковий агент зобов'язаний при нарахуванні доходів у формі заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку із трудовими відносинами та за договорами цивільно – правового характеру; виграшу в державну і недержавну грошову лотерею; виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри, утримати військовий збір, доходи, нараховані до 03 серпня 2014 року, але виплачені після 03 серпня 2014 року, не підлягають оподаткуванню військовим збором. Питання 6. Які доходи за договорами цивільно – правового характеру підлягають оподаткуванню військовим збором? Відповідно до норм пп.1.2 п.161 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПК України (далі – ПК України) об'єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку із трудовими відносинами та за договорами цивільно – правового характеру; виграшу в державну і недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. Згідно норм п.п. 14.1.48 ПК України заробітна плата - це основна і додаткова заробітна плата, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, вироблення продукції, надання послуг, обслуговування, посадові обов'язки). Заробітна плата встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і розрядних розцінок для робочих професій і посадових окладів для службовців. Оплата праці (включаючи гонорари) працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо із працівниками), за виконані роботи за договорами цивільно - правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), включається до складу фонду основної заробітної плати. Причому до поняття заробітної плати для цілей ПК України, крім звичних виплат, перерахованих у п. 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 року № 5, попадають: — лікарняні; — дивіденди, нараховані на користь фізичних осіб по акціях або інших корпоративних правах, що має статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів (п. п. 153.3.7 ПК України). Таким чином, обкладанню військовим збором підлягають доходи, отримані за договорами цивільно – правового характеру, які включаються до складу фонду оплати праці. Питання 7. Яка ставка військового збору? Відповідно до норм пп.1.3 п.161 підрозділу 10 Розділу XX ПК України ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподатковування. Питання 8. Які особи є відповідальними за утримання (нарахування) і сплату (перерахування) військового збору до бюджету? Відповідно до норм пп.1.5 п.161 підрозділу 10 Розділу XX ПК України відповідальними за утримання (нарахування) і сплату (перерахування) військового збору до бюджету є особи, вказані у ст.171 ПК України, а саме: - для доходів у вигляді заробітної плати - роботодавець, що виплачує такі доходи в інтересах платника податку; - для інших доходів - відповідний податковий агент. Питання 9. Як здійснюється нарахування, утримання і сплата (перерахування) військового збору до бюджету? Відповідно до норм пп.1.4 п.161 підрозділу 10 Розділу XX ПК України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється в порядку, установленому ст.168 ПК України для податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), по ставці 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування. На відміну від ПДФО при нарахуванні військового збору з доходу фізичної особи не вираховується сума єдиного соціального внеску (далі - ЄСВ) і податкової соціальної пільги (далі - ПСП). Військовий збір утримується із всієї суми нарахованого доходу. Наприклад, працівнику за серпень 2014 року нарахована заробітна плата 1 220 грн. З такої заробітної плати необхідно утримати: - військовий збір: (1 220 грн. х 1,5% = 18,30 грн.). - ЄСВ (1 220 грн. х 3,6% = 43,92 грн.); - ПДФО ((1 220 грн. - 43,92 грн. - 609 грн.) х 15% = 85,06 грн.); Після утримання перелічених податків, внесків, зборів, працівник одержить: 1 220 грн. - 43,92 грн. - 85,06 грн. - 18,30 грн. = 1 072,72 грн. Військовий збір, як і ПДФО, перераховується до бюджету при виплаті доходу працівнику єдиним платіжним документом. Питання 10. Чи передбачена відповідальність за не нарахування, не утримання та/або не сплату (не перерахування) до бюджету військового збору податковим агентом? За не нарахування, не утримання та/або не сплату (не перерахування) до бюджету військового збору до податкових агентів застосовується фінансова відповідальність, пеня і адміністративна відповідальність. Відповідальними за нарахування, утримання і сплату до бюджету військового збору є: – роботодавець – із заробітної плати; – податковий агент – з інших доходів із джерелом походження в Україні (зокрема, з доходів за договорами цивільно - правового характеру з фізичною особою); – фізична особа - платник податків – з іноземних доходів і доходів, одержуваних від імені, що не є податковим агентом. У цьому випадку підприємці зобов'язані утримувати військовий збір як роботодавці і як податкові агенти. Питання 11. Як на рахунках бухгалтерського обліку відобразити операції з військового збору? Окремого рахунку для відображення сум утриманого з доходів фізичних осіб та сплаченого до бюджету військового збору План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкція щодо його застосування не передбачають. Тому суму такого нарахованого (утриманого) військового збору слід відображати за кредитом субрахунку «642» «Розрахунки за обов’язковими платежами» в кореспонденції з дебітом «661» «Розрахунки із заробітної плати» (якщо об’єкт оподаткування – це заробітна плата), «685» «Розрахунки з іншими кредиторами» (коли об’єктом оподаткування є винагорода за договорами цивільно - правового характеру). Питання 12. Де можна довідатися про р/рахунки, на які сплачується до бюджету військовий збір? Казначейські р/рахунки для сплати до бюджету військового збору відкриті в кожному регіоні України, про які можна дізнатися в Центрах обслуговування платників при будь - якій податковій інспекції. Щодо відкритих р/рахунків по м. Добропілля та Добропільському району інформуємо: Управлінням державної казначейської служби України у м. Добропілля Донецької області відкриті р/рахунків для зарахування «Військового збору» за КБК доходів державного бюджету України (по м. Добропілля та Добропільському району): - р/р: 31114063700035, Добропільське УК / м. Добропiлля / кбк: 11011000; код за ЄДРПО У: 37755456 ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО: 834016; - р/р: 31116063700226 Добропільське УК / Добропiльського району /кбк: 11011000; код за ЄДРПО У: 37755456 ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО: 834016. Крім того, реквізити р/рахунків у розрізі регіонів розміщені на головній сторінці веб - порталу Державної фіскальної службі України (minrd.gov.ua) за посиланням «Бюджетні рахунки» (код бюджетної класифікації: 11011000). Інформація для розміщення на сайтах та публікації в місцевих ЗМІВиписка з Єдиного державного реєстру підтверджує взяття на облік
Добропільська ОДПІ доводить до відома платників податків. Взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи - підприємця здійснюється після її державної реєстрації контролюючим органом за місцем реєстрації на підставі: - відомостей з відповідної реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи – підприємця; - відповідного повідомлення державного реєстратора про судове рішення щодо відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця та внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру (далі – ЄДР). Така вимога передбачена п. 6.1 р. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462 «Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Порядок). Контролюючі органи здійснюють контроль відомостей, які надійшли стосовно фізичних осіб - підприємців з ЄДР, у порядку, визначеному пунктом 3.3 розділу III цього Порядку. Взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи - підприємця контролюючим органом проводиться не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця та відомостей з реєстраційної картки про проведення державної реєстрації фізичної особи – підприємця та здійснюється датою внесення даних до Реєстру самозайнятих осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора в журналі за формою № 7-ОПП. Згідно з п. 6.5 р. VI Порядку дані про взяття на облік фізичної особи - підприємця передаються до Єдиного державного реєстру у день взяття на облік за основним місцем обліку із зазначенням: дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, в якому фізичну особу - підприємця взято на облік. Взяття на облік фізичної особи-підприємця підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) їй у порядку, установленому Законом України від 15.05.2003 року № 755-IV із змінами та доповненнями. Така виписка видається юридичній особі або фізичній особі - підприємцю за їх письмовим запитом протягом двох робочих днів з дати подання цього запиту, а також у випадках, встановлених цим Законом. Який термін розгляду договору «Про визнання електронних документів»? Добропільська ОДПІ інформує та доводить до відома платників податків і громадян регіону. Термін розгляду договору «Про визнання електронних документів» з боку органів Державної фіскальної служби (далі – ДФС) – до 5 робочих днів. Нагадуємо, що квитанції мають розширення «.rpl» та відкриваються за допомогою ключа електронної печатки, а у разі її відсутності, підписом фізичної особи – підприємця (для фізичної особи – підприємця). Інші файли, що мають розширення «.xml» не потребують розшифрування. Електронні звіти можна відправляти лише після отримання квитанції про успішне підписання договору з боку органів ДФС. З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у загальнодоступному інформаційно - довідковому ресурсі (веб – портал ДФС, вкладинка «Інформаційно - довідковий ресурс», дане роз’яснення у категорії 401.02).
Оцініть переваги електронного спілкування Добропільська ОДПІ ще раз звертає увагу платників податків та громадян регіону. Звітувати, не виходячи з дому та використовувати усі переваги електронного спілкування з податківцями можуть власники цифрових підписів, які безкоштовно видає Акредитований центр сертифікації електронних ключів. Ключ електронного цифрового підпису дає змогу звітувати або подавати декларації в режимі «он – лайн» не лише до органів Державної фіскальної служби, а й до органів Державної статистики та Пенсійного фонду України. Крім того, дає можливість експортерам та митним брокерам подавати митні декларації в електронному вигляді через мережу Інтернет. Можливість подання звітності в електронному вигляді суттєво спрощує співпрацю громадян та контролюючих органів, такий спосіб подання звітності має безліч переваг.
Інформацію стосовно бізнес – партнерів можна знайти на веб – порталі Державної фіскальної служби України (ДФС) Добропільська ОДПІ ще раз інформує та звертає увагу платників податків. На офіційному веб – порталі Державної фіскальної служби (www.minrd.gov.ua) функціонує сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес – партнера», який знаходиться на головній сторінці веб – порталу. Зокрема, для перевірки надійності ділового партнера достатньо знати його код ЄДРПОУ або його назву. З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (головна сторінка веб – порталу Державної фіскальної служби, сервіс «Інформаційно – довідковий ресурс», дане роз’яснення у категорії 139.04). Дії платника при виникненні помилки при підписанні документів Необхідно перевірити: - який ключ ЕЦП використовується першим? (вірна послідовність підписів Бухгалтер – директор - електронна печатка); - якщо ключ обрано вірно, слід звернути увагу на правильність введення паролю, а саме регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи, які відрізняються за розташуванням на клавіатурі); - чи змінювалось ім’я файлу особистого ключа? (у разі зміни ім’я файлу особистий ключ буде пошкоджено, тому необхідно звернутися до представництва АЦСК ІДД Державної фіскальної служби України, в якому отримували послуги ЕЦП, подати заяву на скасування посиленого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідний йому посилений сертифікат відкритого ключа). З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у загальнодоступному інформаційно – довідковому ресурсі (веб – портал Державної фіскальної служби України, вкладника «Інформаційно – довідковий ресурс», дане роз’яснення у категорії 401.01).
Де можна отримати форми заяв для блокування, скасування та поновлення посиленого сертифіката відкритого ключа? Форми заяв на блокування, скасування та поновлення посиленого сертифіката відкритого ключа знаходяться на веб - сайті Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно - довідкового департаменту (далі – АЦСК ІДД) http://www.acskidd.gov.ua в розділі «Форми документів». Блокування посиленого сертифіката можна здійснити у телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (підписувачем) до АЦСК ІДД засобами телефонного зв’язку за номером: (044) 284-00-10. При цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
Письмова заява на блокування посиленого сертифіката подається до АЦСК ІДД або до відокремленого пункту реєстрації користувачів за встановленою формою та засвідчується власноручним підписом заявника (підписувала). У разі якщо власником сертифіката є юридична особа, підпис уповноваженого представника юридичної особи засвідчується печаткою. З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб - порталі Державної фіскальної служби України (ДФС) у Загальнодоступному інформаційно - довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 401.01).
Щодо надсилання податкової вимоги Добропільська ОДПІ доводить до відома платників податків та боржників інформацію щодо податкової вимоги: строки надсилання та відомості, які вона повинна містити. Згідно роз’яснення, наданого Державною фіскальною службою України (далі – ДФС), податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити наступні відомості: - факт виникнення грошового зобов'язання та право податкової застави; - розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою; - обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк; - попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави;
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені Податковим кодексом України строки, без попереднього надсилання податкового повідомлення - рішення. Податкова вимога не надсилається, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає податкову вимогу такому платнику податків. Дана норма передбачена ст. 59 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями. Також з цим та іншим роз'ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб - порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно - довідковому ресурсі (дане роз'яснення у категорії 134).
Джерело: сайт міста Добропілля Мітки:
|