В День толерантності в Самборі Євроклубівці провели майстерню згуртування
Учасники Євроклубу "Life" з місцевої школи № 8 разом з опікуном провели тренінг до Дня толерантності, об’єднавши теми толерантності та боротьби з бідністю та ізоляцією в одну важливу проблему, яка потребує вирішення. Почався тренінг з вправи "Клубок знайомства", коли учасники кидали клубок іншому, а в цей час розповідали про себе. В кінці, для того, щоби розплутати клубок, учасник повинен був розповісти про того, кому передавав клубок в процесі його розплутування.
Як висловлювалися учасники, вправа була цікавою тим, що дала змогу дізнатися про інших, але робити це було приємно, бо панувала дружня обстановка. На запитання опікуна, чи поводилися би учасники так в іншій ситуації, при інших учасниках, відповідь була ствердною, але коли ми почали обговорювати можливе коло учасників, то багато учасників не дали ствердної відповіді на такі ж приязні відносини за наявності в колі бомжів, циганів, навіть дуже хворих людей. Саме тут і відбулася перша дискусія –наскільки ми готові до толерантності, і чи відкриті ми до кожного.
Ще одна вправа на знайомство заключалася в тому, що учасники представили свого напарника, написавши цікаву інформацію на ідентифікаційній карті і приклеївши її, як ID. Ця вправа викликала хвилю сміху, так як учні писала від імені учасника, ніби про нього самого.
Наступна вправа були взята з руханок – "Ми з тобою схожі тим, що…" і викликала багато сміху, цікавих моментів в процесі пересування зовнішнього та внутрішніх кіл, але також була цікавою.
Надзвичайно емоційною була рольова гра "Потяг", коли учні імітували поїздку в купе з обмеженою кількістю місць. Учні виконували ролі: бабусі, у якої пропали коти, бомжа, спортсмена, дуже балакучої жінки, людини, яка не добре чує, людини, яка любить мильні опери тощо. Учням дали лише 5 хвилин часу, але після трьох багато з них уже просили припинити гру, так як почували себе надто некомфортно, у декого розболілася голова від криків та шуму оточуючих. В процесі обговорення всі зійшлися на думці, що не можна зневажати інших людей, егоїзм та самолюбство не добавляє позитивної думки про людину. Дивний – не завжди гірший, і я не завжди кращий – такою була підсумкова нота гри.
Ще однією цікавою вправою виявилася "вправа Джеффа", коли учні приєднувалися до плакату з написом "Так", "Ні" чи "Можливо", а серед запропонованих тверджень були в основному твердження з методичних рекомендацій з проведення "Майстерні соціального згуртування". Як відзначили самі учні, вправа була можливістю висловлювати свої думки про різні ситуації, здебільшого на дорослі теми, і їм було приємно бути спроможним на них відповісти.
Закінченням нашого тренінгу, дискусій та обговорень стала робота над колажем "Толерантність". Учні працювали з журналами, відкритками, підшукували малюнки, слова, підбирали відкритки для розкриття теми.
Як результат – виникла ідея продовжити тренінг, але це буде початком нашої проектної роботи. Учасники вирішили допомогти незахищеним, соціально ізольованим родинам. Але про це – в нашому наступному звіті!
Фотоматеріали доступні тут та тут.
Тетяна Гринкевич, Євроклуб "Life", м. Самбір Львівської області
