Спочатку вони щиро захотіли законектити Україну і світ, бо прагнули любити та шукали свободи. Отримавши благословення у пам'ятника Сковороди, вони взяли у руки табуретку та пішли до океанів через села та міста, а їх жителям у дорозі влаштовували вуличні театральні дійства. Шлях культурного спілкування між Україною і світом під гаслом українського філософа "Світ ловив мене, та не впіймав" був прокладений через Польщу, Німеччину, Францію, Монголію, Китай, Тибет, Непал, Індію, Шрі-Ланку, Білорусь, Литву, Латвію, Естонію, Росію, Фінляндію, Норвегію, архіпелаг Шпіцберген, а табурет було доставлено до трьох океанів - Атлантичного, Індійського та Північно-Льодовитого. Після повернення з північного полюсу їх заманив український хутір, коров'яче молоко, запашне сіно та малолюдні простори. Вони купили хати на місці трьох закинутих хуторів на Чернігівщині та заснували еко-поселення острів Обирок. Після заснування з 2007 року у поселенні побувало понад 1500 гостей з 11 країн світу. Митці за професією та покликанням у своєму поселенні влаштовують перформенси та театральні вистави, влітку місцевим жителям показують кіно українських режисерів у Кіносараї, приймають концерти дружнього гурту "Перкалаба", продовжують їздити з табуретом по річках України, а у березні 2010 року повезуть табурет до четвертого океану - Тихого через Чукотку, Аляску, США, Мексику, пів-Південної Америки аж до мису Горн.
Про поселення
Про табурет
