[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Хто крайній у герої?
VladosДата: Вівторок, 26.01.2010, 09:53:07 | Повідомлення # 1
Генералиссимус
Група: Пользователи
Повідомлень: 1795
Нагороди: 32
Репутація: 14
Статус: :-(
Після такого надзвичайного вчинку нашого Президента, коли він присвоївши звання героя Степану Бандері підклав тим самим Юлі бомбу уповільненої дії, хочеться довести до вашого відома про ще одну кандидатуру на це почесне звання.
Олексій Печериця – бухгалтер колишнього Святогорівського рудника, член Гришинської організації РСДРП, організатор і керівник першого осередку комуністів-більшовиків добропільских рудників Ерастівського і Святогорівського (1917 рік). Загинув у 1919 році від рук дениківців.
Влітку 1914 року почалася світова війна. Життя робітників і селян ще більше погіршувалось. Багатьох чоловіків забрали на фронт. Працювати на полі було нікому. Господарства селян розвалювались. Ціни на продукти зросли, а зарплатня так і залишилась низькою. З фронту приходили інваліди і похоронки. Зростала кількість сиріт. Умови праці на рудниках ще більше стали нестерпними. Каторжна праця за мізерну платню, високий рівень травматизму і каліцтва, злидні, холод в бараках – все це переповнило чашу терпіння шахтарів.
Почались страйки: перший невеликий в 1914 р., а в 1916 р.- великий страйк гірників Святогорівського руднику. Страйк очолив підпільний страйком, організований членом Гришинського комітету РСДРП О.В. Печерицею. Страйкуючі гірники висунули цілий ряд вимог: встановити восьмигодинний робочий день, підвищити заробітну платню, встановити вихідні дні, розширити шкільне приміщення.
Вимоги страйкуючих гірників були відхилені шахтовласниками. Членів страйкому відправили на фронт. Багатьох перевели на низькооплачувану працю – саночниками. Виступ гірників було придушено поліцією. Незадоволених робітників адміністрація викинула з роботи. Хвиля народного гніву проти царського режиму зростала.
У березні 1917 року на Добропільських рудниках було утворено перший осередок комуністів-більшовиків у складі сімох чоловік.
В зв’язку із загрозою наступу на Донбас загонів Каледіна, на заклик Юзівського Центрального штабу Червоної гвардії у вересні були сформовані загони і на Добропільских рудниках. В селах наростав бунтарських дух. В селі Торецькому місцева біднота розгромила панську економію, а пізніше і розділила землю. Виступили проти поміщика і селяни Криворіжжя. На хуторі Трудовому селяни силою забрали сіно у поміщика Ларіна і вивезли його в свої двори.
Прихід каледінських загонів зупинив повстаньчиський бунт. Від рук цих бандитів в гришинському районі загинуло декілька сотень людей. 20 січня 1918 р. Добропільщина була звільнена від каледінців загонами Червоної гвардії.
В січні 1918 р. рада робітничих депутатів Добропільских рудників установила восьмигодинний робочий день, соціальне страхування, відкрила лікарню в селищі Ерастівка. Але в квітні землі окупували айстро-німецькі війська. Були відновлені старі порядки. Ради розігнані, а профспілку заборонили. Голову ради робітників М.Г. Юдіна розстріляли.
Більшовики пішли в підпілля і очолив боротьбу проти окупантів Олександр Печериця. В кінці серпня 1918 р. добропільскі гірники оголосили триденний страйк, підтримавши страйкуючих гришенських залізничників. Організатори його були заарештовані і посаджені під варту, але повстанський загін перебив варту і визволів арештованих.
18 листопада 1919 р. повстанці обеззброїли варту окупантів на рудниках і в с. Святогорівці. А вже 26-го об’єднані загони повстанців та партизанів вигнали з нашого краю окупантів, які швидко почали тікати. Рудники націоналізували. Відновився видобуток вугілля. В лютому-березні 1919 р. було видобуто 330 пудів палива. Селяни отримали землю.
23 травня 1919 р. рудники і села Добропільщини захопили деникинці. Почались розправи. Карателі лютували. Банда поміщика Роговського вчинила розправу над гірниками Ерастівського рудника. Багатьох розстріляли, інших взяли під арешт. Був арештований і, після звірячих катувань, живцем закопаний в землю керівник більшовиків Добропільщини О. В. Печериця.




Делай добро и бросай его в воду...
 
PabelДата: Вівторок, 26.01.2010, 13:14:06 | Повідомлення # 2
Генерал-полковник
Група: Проверенные
Повідомлень: 416
Нагороди: 12
Репутація: 9
Статус: :-(
Призначення С.Бандери Героєм України для діючого Президента цілком логічне. Хоча, прийняте з порушеннями, оскільки Героями України можуть бути лише громадяни України.
А от Печерицю він навряд чи призначить Героєм України. По-перше, більшовик. По-друге, треба перевірити, чи не був він Героєм СРСР.
Треба міняти Президента, тоді - такі запитання підіймати. Добре, що Чинному недовго залишилося...


С уважением, Павел Белицкий, Донецк - Родинское
[email protected]
http://pabel2007.narod.ru/
http://dcb80.livejournal.com/
http://vkontakte.ru/id12710811
 
VladosДата: Вівторок, 26.01.2010, 15:10:13 | Повідомлення # 3
Генералиссимус
Група: Пользователи
Повідомлень: 1795
Нагороди: 32
Репутація: 14
Статус: :-(
Логично было его принять на 100 летие Бандере а не после первого тура)



Делай добро и бросай его в воду...
 
МазепаДата: Вівторок, 26.01.2010, 20:19:48 | Повідомлення # 4
Генералиссимус
Група: Проверенные
Повідомлень: 1286
Нагороди: 27
Репутація: 10
Статус: :-(
да неважно уже процесс все равно пошел

вот я думаю за кем будущее правительство пойдет?

если за нынешним то памятники Банедере остануться стоять

а если новое нипохожее правительство будет то памятники Бандере надо будетт демонтировать

\вот основной индикатор


 
VladosДата: Середа, 27.01.2010, 08:35:22 | Повідомлення # 5
Генералиссимус
Група: Пользователи
Повідомлень: 1795
Нагороди: 32
Репутація: 14
Статус: :-(
А как же Печерица? Он же боролся не за идеи большевизма, а за рабочих



Делай добро и бросай его в воду...
 
sN@KeДата: Середа, 27.01.2010, 19:12:54 | Повідомлення # 6
Генерал-майор
Група: Проверенные
Повідомлень: 251
Нагороди: 7
Репутація: 3
Статус: :-(
Это конечно всё замечательно , но я что то не уловил роль личности Печерицы , в отличии от Степана Бандеры
 
JetAlДата: Субота, 30.01.2010, 22:36:39 | Повідомлення # 7
Лейтенант
Група: Проверенные
Повідомлень: 41
Нагороди: 2
Репутація: 2
Статус: :-(
А Махно вам нравиться? Он был за народ и воевал за "красных" против "белых" и германцев. А потом его кинули "красные" и он боролся против них. А знал бы заранее поддержал бы Деникина и Колчака. И заметьте при любой власти был за народ. И Степан Бендера поступил также. Воевал против советов и причем успешно. Пришли фашисты и реально появился шанс завалить советы, кто-бы не воспользовался. Враг моего врага, мой друг. Бендера часть нашей истории, как бы мы не воротили нос, хотя Герой - это вопрос спорный. Но если наш презик даже Кивалову дал медальку, че тут удивляться. А если рассматривать этот вопрос с политической стороны, то наш презик Ющ тупо подставил Тимошенок, ей теперь нужно выбрать позицию по отношению к Бендере. Либо он Герой и потерять восток Украины и заработать поддержку западной, либо если он Ган...он противоположный расклад сил. Если она выкрутиться, то Янык потеряет всю западную Украину, он то ведь против biggrin

Все,что меня не убивает - делает меня сильнее.
 
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: