Олена Чабаненко – Золота Зірка Добропілля

     Вперше в історії нашого міста добропільчанка стала чемпіонкою Європи! Олена Чабаненко повернулася додому із золотою медаллю і дипломом чемпіонки Європи зі спортивної акробатики. 

     «Сила волі, та й просто сила, потрібні тим, хто присвятив життя великому спорту. Оленка Чабаненко витримала. Вже п'ятий рік займається вона в секції спортивної гімнастики, їй було лише сім років, коли тато привів її у Палац спорту...»

     Ці рядки з матеріалу нашої газети, опублікованому майже чотири роки тому, у жовтні 1990-го, згадалися мені, коли місто облетіла радісна звістка: Олена Чабаненко стала чемпіонкою Європи.

     На чемпіонаті континенту зі спортивної гімнастики, який проходив з 19 по 22 травня у польському місті Зелена Гура, змагалися спортсменки 19 країн: Англії, Греції, Німеччини, Франції, Росії, Румунії та ін.. щоб у впертій боротьбі визначити найсильніших. Розігрувався комплект медалей. Одну з них вручили Олені. Дівчинці з маленького, нікому не відомого міста Добропілля. ЇЇ програма високого рівня складності, містить елементи «ультра-сі», трійне сальто, стрибки. Виконала її Олена легко, ніби граючись.

     Але мало кому відомо, з якими побутовими труднощами, фінансовими проблемами довелось зустрітися спортсменці та її тренеру Миколі Костянтиновичу Іванову, щоб виїхати за кордон. Спасибі: міській адміністрації, планово - бюджетній комісії міської Ради - допомогли, виділили необхідну суму.

     Зелена Гура - місто пісенне, тут проходять міжнародні фестивалі естрадної пісні. Свою переможну пісню проспівала і Олена. Вона не тільки одержала чемпіонський титул, але і виконала нормативи майстра спорту міжнародного класу.

     У радісну годину, стоячи на вищій сходинці п’єдесталу пошани, вона напевне ж, згадала довгі години тренувань, кілометри - коло за колом, - пробіжок на стадіоні, травми, від яких ніхто не застрахований. На деякий час травма ноги вивела Олену з боротьби за вищі титули у спортивній гімнастиці. Але - ось у чому виявилась мудрість тренера - зайнялась спортивною акробатикою. I вже весною 93-го в ній відкрилося друге дихання: у квітні стала четвертою на чемпіонаті Європи серед юніорів, а у травні - бронзовим призером чемпіонату України серед дорослих. Через рік, у квітні 94-го, Олена - абсолютна чемпіонка України, причому перемогла в усіх видах вправ.

     На традиційне запитання про плани на майбутнє, Олена відповіла так: «Скласти випускні екзамени за курс неповної середньої школи (вона навчається у дев'ятому класі школи № 5) і готуватися до чемпіонату світу, який пройде у КНР восени».

     Ми впевнені, що екзамени Олена витримає: вона навчається на «5» і «4». Щодо участі в світовому чемпіонаті... Хотілось би вірити, що ця поїздка відбудеться, не зірветься, як сталося з участю у чемпіонаті Європи, що проходив Минулого року у Бельгії. Адже мова йде не про спортивну форму: підготовка до чемпіонату залежить, у решті решт, не тільки від зусиль, старання юної спортсменки і її тренера. Мова йде про фактори, які від них не залежать, у першу чергу, фінансування. Кошти потрібні великі: на проїзд, екіпіровку, повноцінне харчування. «Дорогий діамант красивої оправи вимагає», говорив один із героїв п'єси О.М. Островського «Безприданниця». Не хотілось би, щоб наші спортсмени на міжнародному рівні мали вигляд безприданниць. Спонсори, меценати, відгукніться!

     У радісний день не можна не згадати про тих, хто всі ці роки був поруч із Оленою, підтримував її. Це, перш за все батьки - Володимир Олександрович і Любов Олександрівна. І, звичайно, тренер - Микола Костянтинович Іванов, захоплена, віддана спорту і дітям людина. Таким він залишається і нині, коли багатьох спортсменів, тренерів спокусили «довгі» карбованці і легка нежива. «Такі люди завжди будуть плекати таланти», - говорить голова міського комітету у справах спорту і молоді О.Ф. Шестаков.

     Побажаємо Олені і Миколі Костянтиновичу, всім добропільським спортсменам подальших успіхів у великому спорті. Хай на добропільському небі з'являються нові і нові золоті зірочки!