Поезія – музика душі

Велика сила поезії… Вона не дає нам права мислити мізерно. З її життєдайного джерела п’ють спраглими вустами мільйони, щоб усвідомити , що ми частка Всесвіту з його тривогами й радощами , сльозами й усмішками.
Добропіліська земля багата не тільки на вугілля, а й на творчих людей. З Добропільщини почали свій творчий шлях видатні українські письменники - Василь Чухліб , Євген Гуцало,Віктор Руденко. У нашому місті проживає дуже багато людей небайдужих до слова, небайдужих до життя, людей творчих. Бо вони наділені великою силою – словом, а слово господарює над часом і Всесвітом. Ці люди – поети, вони передають вогонь та біль своєї душі за допомогою поетичного слова.
21 березня – Всесвітній день поезії, це дуже символічно. Бо весна – час пробудження і розквіту природи . пора поетичних натхнень . У рамках святкування Всесвітнього дня поезії та Тижня дитячого читання до школи – інтернату були запрошені поети нашого міста. Ірина Іванівна Калініна – поетеса, журналіст . Дуже часто зустрічаються читачі на сторінках міської газети «Новий шлях» з нею. Вона постає перед нами не тільки, як талановитий журналіст . але і як обдарована поетеса. Читаючи її вірші, розумієш , що це людина,сповнена оптимізму і віри у прекрасне майбутнє. Вона очолює клуб поетів «Крила»,який працює при центральній міській бібліотеці. Ірина Іванівна познайомила учнів нашої школи з членами клубу. Цікаво розповідала про кожного,знайомила з їх творчістю. Присутні були приємно вражені кількістю людей,небайдужих до поетичного слова.
Поезія-не повсякденність,а стан душі. Неможливо собі уявити наше життя без поезії. Це життя стане для нас нудним та зовсім нецікавим. Гостею нашого свята була і Омельченко Марія Артемівна. Вона дуже рано навчилася читати, писати вірші почала ще в шкільні роки. Дуже багато віршів присвятила своїй мамі,рідним та своєму рідному краю,Україні. Деякі з них ми почули на нашому заході.
Краю мій рідний,моя Україна,
Вмирати я буду тебе не покину,
Бо де ще у світі край такий є,
Щоб його так любило серце моє.
Діти з задоволенням слухали вірші цієї чудової жінки. Її поезія справжня,неповторна в найглибшому сенсі цього слова. Вражає і індивідуальний стиль написання,який несе читача у вирій поетичного слова. Охоплюючи безкрайнє море поезії,неможливо не захоплюватися її різноманітністю та багатством. Кожен з поетів по –своєму бачить цей світ,і кожен з них по – своєму його малює у своїх віршах. Оксана Рябовол - наша землячка,поетеса. Здається у ліриці уже сказано усе,але ця жінка знайшла для себе поетичний ключ-звичайнісінькими словами розкривати глибокі питання. Навколишня краса знаходить своє відображення у її творах. А навколишню красу нажаль бачить не кожен з нас,тому ми повинні бути вдячними тим,хто допомагає нам бачити прекрасне.
Гостей привітали з Всесвітнім днем поезії. Подарунком для них стала пісня у виконанні учнів школи, та вірші поетів Добропілського краю. Поезія-місток між різними поколіннями,різними епохами. Щоб налагодити цей зв'язок,треба більш детальніше знайомити сучасне покоління з творчістю поетів Добропільського краю. Кожен з нас повинен знати,які талановиті люди живуть у нашому місті. Неможливо згадати всіх,але за допомогою презентації та цікавій розповіді Ірини Іванівни нам вдалося познайомити дітей з деякими з них:Тетяною Добровольською,Вадимом Добровольським,Євгеном Бахтіним,Жанною Матвієнко,Веніаміном Чуміковим та багатьма іншими.
А поет? Що стане нагородою за його працю? Квіти світанкової зорі? Полум’я в очах закоханих? Радість на вустах дитини?
Чи може: Митцю не треба нагород,
Його судьба нагородила.
Коли в людині є народ,
Тоді вона уже людина.
Л.Костенко
Щиро дякуємо нашим гостям за чудову,приємну,повчальну зустріч. Це був маленький штрих у величній картині поетичного життя Добропільщини.

Зав. бібліотекою школи-інтернату І.О.Папето