Відлуння. Бик: історія і доля

  З невеличкого струмочка починається річка. А з чого струмок народжується? – З джерельця. А джерельце? – З болітця.

   Так, от наш Бик витікав з верховинного болота, котре було розташоване між селами Роза й Іванівка. Звідти віками дзюрчав струмок і поповнювався такими ж – з інших боліт, що були біля Кутузівки, Нового Донбасу, станції Добропілля, Фідлерового, Бокового.

  Там, де сьогодні селище Ждановське, з незапам’ятних часів шепталися очеретами болота, кущилися чагарниками. Ще в 30-ті роки навесні кучугурами біліли цвітом терники.

   Зразу за містом, перша вулиця селища, з гадючого болітця витікав струмочок.

   Люди, щоб зберегти вологу (бо влітку такі струмки пересихали), гатили греблі. Така, до речі, була там, де сьогодні міська автостанція.

    Другий ставочок був там, де зараз універмаг “ Прогрес”, третій – де тепер парк.

   Ще й сьогодні в балках видно сліди тих гребельок – пам’ятників старовини і працелюбності наших предків...

  Сьогодні вже не вернеш верховинні болота. Але ж і залишити річку живою наш святий обов’язок перед нащадками. Захистити насадження вздовж узбережжя, негайно припинити отруйні стоки, звалища...

   А річка, вона як карати вміє своєю власною смертю, так і віддячувати здатна за дбайливість своїм відродженням.