Ушла из жизни медсестра-волонтер из Доброполья Ирина Сивопляс

Ірина Сивопляс, медсестра-волонтер Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова померла 7 вересня. Про це   повідомила її рідна сестра.

"В Іри була інвалідність - багаторічна хвороба серця. У 2014 році вона пішла до військкомату, але її не могли взяти в армію медсестрою, тому вона вирішила приєднатися до ПДМШ як медик-доброволець. Вона знайшла такий спосіб боротьби зі своєю недугою і страхом", - розповіла Наталія Сивопляс.

За її словами, співпраця з Першим добровільним мобільним шпиталем Ірина почала з поїздок по селах на заході країни - проводила дослідження місцевих жителів. Потім вона поїхала в Новоайдар Луганської області і залишилася на ще одну ротацію в Мар'їнці Донецької області. Додому в Добропілля вона повернулася взимку 2017 року.

"Наша сім'я з Добропілля. Живучи тут, ми завжди відчували небезпеку і точно розуміли, куди вона їде. Батькам було страшно, але в 2014 році страшніше було сидіти і нічого не робити. Ми, звичайно, дивувалися, як вона їздила на схід, тому що здоров'я у неї було не дуже добре", - зазначила Наталія.

"Ми були в одній ротації, але вона перебувала на позиції в артилерійській бригаді, привозила мені бійців на лікування, або ми їздили по позиціях на вихідні. Привітна дівчина, гарна, позитивна. Ніхто з тих, хто з нею стикався, і подумати не міг, що вона піде ... вона нікому і не говорила, що хворіє. Молода, бойова ... Була там, де багато мужиків побоялися б. Жила в тих умовах, в яких мало хто зміг би: бліндаж, комарі, митися з пляшки", - згадує Ірину стоматолог Олексій Поздняков.

"Іра пішла від нас ... Перестала сяяти її посмішка. Перестало гріти всіх її таке велике і гарне серце. Вона вміла жити кожен день так, як останній. Перемагаючи важку хворобу, вона віддавала себе служінню людям. Вона пройшла важкі випробування дорогами війни - там, де чоловіки втомлювалися і не витримували навантаження, працювала ця надзвичайно тендітна і ніжна дівчинка. Її любили всі. Як можна було не любити цю веселу, чуйну, товариську людину. Як дбала вона про своїх пацієнтів - бійців ЗСУ. Як легко і просто з нею було працювати, як приємно спілкуватися. Вона ніби відчувала, що її зоряний вік занадто короткий і потрібно встигнути засіяти всім...", - написала в фейсбуці терапевт, волонтер ПДМШ Людмила Глиняна.