У Добропіллі розповіли, як не отруїтися грибами

Після рясних дощів як правило через декілька днів з’являються гриби. В Добропільському районі ростуть наступні їстівні гриби: маслюки, рижики, білий груздь, рядовка, опеньок літній та осінній, печериці, гриб синяк (синьо ніжка), мокруха та сироїжка.

 Яка ж небезпека підстерігає нас при вживанні грибів в їжу?

      В Україні зустрічається біля восьмидесяти видів потенційно небезпечних для здоров’я людей грибів, з яких 10-15 становлять загрозу для життя. Показник летальності серед людей, які отруїлися грибами в України становить 3,5-8,5 %. Також треба враховувати що 10% населення страдають на ідіосинкразію (непереносимістю будь яких грибів).

     Плодоношення отруйних грибів починається ранньою весною (строчок) і закінчується пізньою осінню (бліда поганка, мухомор, павутинник та ін.) Практично всі види отруйних грибів, які ростуть на Україні - пластинчасті (крім сатанинського, який схож на білий гриб та росте в Закарпатті).  

     Які ж групи отруєнь грибами по впливу на  організм  людини  розрізняють?

1. Гастроентеротропна група – складають гриби з локальною збуджуючою дією, які визивають легкі шлунково-кишкові розлади. До них відносяться деякі види шампіньйонів (шампіньйон жовтіючий, шампіньйон темночешуйчатий), ентолома отруйна, рядовка отруйна, опеньок несправжній. Містять нестійкі токсичні сполуки (молочний сік латекс). Латентний період не перевищує 2-3 годин. Раптовий початок захворювання супроводжується синдромом ураження шлунково-кишкового тракту: різкий  біль в епігастральной області, нудотою, блювотою, проносом.
2. Нейротропна група – гриби з вираженою дією на нервові центри – це представники роду Аманіта (мухомор червоний,  пантерний, яскраво жовтий) і роду Іноцибе (іноцибе Патуйара, іноцибе смугастий). Токсичним початком нейротропних грибів є алкалоїди мускарин, мускарідін, мусцимол, а також біля 10 видів біогенних амінів  та  іботенова  кислота.

Клінічна   картина  цієї групи отруєнь   характеризується     наступним :

• синдром ураження   шлунково-кишкового тракту у вигляді гострого гастероінтеріту через  2-4 години після вживання грибів (спастичний біль по всьому животу, нудота, блювота, пронос);
• синдром ураження вегетативної нервової системи (рясне потовиділення, гіперсалівація , сльозотеча, розширення зіниць з порушенням зору;
• синдром ураження ЦНС ( сплутаність свідомості, збудження з маячнею та галюцинації, ейфорія);
• синдром порушення кровообігу(гіпотонія, порушення серцевого ритму);
• атропіновий  синдром (відчуття  «повзання мурашок» в кінцівках, тахікардія);

3. Гепатонефротропна  група – характеризується різко вираженою  плазмолітичною  дією. До цієї групи відносяться самі небезпечні смертельно отруйні гриби( бліда поганка,зелена та жовта, мухомор білий), а  також павутинник  оранжево-червоний, та строчок звичайний.

Латентний період продовжується від 3-48 годин, а при отруєні павутинником можливо 10-12 діб.

Токсична речовина блідої поганки складається з двох груп токсинів – фалотоксини та аманітотоксини. Отруйність строчком складає гірометрин та гельвелова   кислота (які при відварюванні  грибів  переходять у відвар). У павутинника -  орелланін та гржималин. При відварюванні блідої поганки та  павутинника токсичні речовини у відвар не переходять та не руйнуються.

Провідними клінічними синдромами  даної групи отруєнь є :

• Синдром враження  шлунково – кишкового  тракту (у вигляді гострого гастроентериту з різкими  приступообразними  болями в животі, нестримним блюванням,  частий  рідкий пронос;
• Синдром зневоднення супроводжується згущенням крові і спрагою;
• Астенічний синдром (слабкість, млявість, зниження розумової та фізичної здатності);

Синдром враження ЦНС (схвильованість, рухове занепокоєння, порушення свідомості, маячня);

• Синдром ураження печінки та нирок (у вигляді токсичного гепатиту та нефриту);

           -       Синдром порушення кровообігу (у вигляді прогресуючої гострої серцево-судинної недостатності).

      4.   Гепатотропна   група викликається грибом - парасолькою цегляно-червоним,   коричнево-вишневим та ін.

      Латентний період складає 2-4 години.

      Провідними  клінічними  синдромами  даної групи отруєнь  є :

• Синдром враження  шлунково – кишкового  тракту (різкі болі у верхній частині живота, нудота, блювота, пронос);
• Синдром ураження печінки у вигляді гострого гепатиту.

5. Гриби які містять  копрін – метаболіт копріну здатний пригнічувати фермент алкогольдегідрогеназу, тому до одного тижня після вживання грибів вживання алкоголю провокує симптоми отруєння: почервоніння шкіри, посилення потовиділення, слабкість, млявість, запаморочення, задишка, тахікардія. Симптоми  зазвичай бувають слабкими і швидко зникають. Даними  видами грибів («ковпачок», «клітоцибе») раніше лікували алкоголізм.
6. Отруєння  їстівними грибами забрудненими ксенобіотиками (чужерідними хімічними речовинами) .

Інтенсивний розвиток транспорту, атомної енергетики , промисловості, хімізації сільського господарства обумовлює надходження в зовнішнє  середовище різних ксенобіотиків  (або токсикантів антропогенного походження). Особливу небезпеку представляє тенденція  їстівних грибів до накопичення важких металів. В грибах ртуті може бути в 500 разів більше ніж в грунті  під ними. В зв’язку з цим ксенобіотики легко мігрують до організму гриба і сприяють виникненню незворотних перебудов в біохімічному апараті грибів та сприяють виникненню якісно нових власних токсичних сполук. При вживанню в їжу таких грибів виникають отруєння. Так в м. Добропілля за останні 50 років до 90 % отруєнь грибами  були наслідком вживання в їжу грибів з наявністю ксенобіотиків.

 Токсичні  речовини , які утворилися в результаті взаємодії  ксенобіотиків  з білками грибів, надають вибіркове ураження периферичної нервової системи,  клінічно проявляються у вигляді гострої вегетативної поліневропатії.

          Ця форма отруєнь характеризується  тривалим латентним періодом (2-5 діб).       Симптоми отруєння проявляються значної хворобливістю  по типу гіпералгезії (болючістю кінцівок пальців рук та ніг, больові симптоми посилюються при доторканнях) впродовж 7-8 діб, болючістю суглобів.

Як правило хворі вживали гриби, які збирали поблизу шосе, біля сміттєзвалищ, в лісосмугах, автозаправних станцій, териконів, промислових підприємств.

                      Хибні уявлення про способи розпізнавання отруйних грибів.  

1. Срібну ложку опустити у відвар – то вона почорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби. Потемніння срібних предметів залежить від хімічної дії на срібло амінокислот, які мають  у своєму складі сірку. В результаті утворюється сірчисте срібло чорного кольору. Такі амінокислоти є як в їстівних так і в отруйних грибах.
2. Цибуля або часник при сумісній варкі з грибами буріє, то серед грибів є отруйні.       

Побуріння цибулі та часника  можуть викликати як отруйні так і їстівні гриби в залежності від присутності в них фермента тіразінази.

3. Отруйні гриби повинні викликати   скисання  молока. Скисання молока здійснюється під впливом фермента пепсина  і органічних кислот, які можуть міститися як в їстівних так і в отруйних грибах.

Кип’ятіння  знешкодить отруйний гриб. Отрута блідої поганки, павутинника,  окремі отрути мухоморів , а також ксенобіотики, які знаходяться в грибах не розкладаються при кип’ятінні і не переходять у відвар.