Різдвяне привітання від "Берегині" + ФОТО

Традиції і звичаї Різдва в Україні значно відрізняються від європейських, чи тих, які ми бачимо в американських фільмах. Давні колядки, вертеп і навіть дівоче ворожіння – це те, що робить унікальними традиції українського Різдва.

Унікальною українською традицією є колядки. Усі три дні святкування супроводжуються співами колядок. Колядують під час застіль, коли йдуть один до одного в гості. Також діти ходять колядувати до сусідів і родичів, а за свою пісню отримують гроші або солодощі.

До речі, у деяких регіонах готуються до колядування заздалегідь та виготовляють колядницькі обладунки: восьмикутну зірку, маску Кози тощо. З цими речами і ходять колядувати.

Слід розрізніти колядки (народні пісні світського, величального характеру, що прославляють господарів, бажають гарного врожаю тощо та співаються від хати до хати) та колядки (пісні релігійного змісту, які співають переважно в Храмі та розповідається в них про народження Христа) — приурочені до одного з найголовніших християнських свят — Різдва Христового. В колядках, що дійшли до наших днів, архаїчні мотиви й образи перепліталися з біблійними: народження, життя, муки, смерть і воскресіння Христа. Окреме місце посідають церковні коляди авторського, книжного походження («Тиха ніч, свята ніч»; «Нова радість стала»; та інші).

У різних місцевостях колядування мало свої відмінності. На Східній Україні переважали обходи з різдвяною зіркою, на Західній — із ляльковим або живим вертепом. Крім релігійної народної драми, розігрували різні театралізовані сценки.

Найкраще колядки збереглися в Галичині та Закарпатті. Велику стійкість виявили святочні обряди, багато в чому зазначені рисами язичницької давнини, що нагадують як про вшанування новонародженого сонця, так і про культ предків.

Перед сучасною фольклористикою стоїть завдання і надалі продовжити дослідження багатої скарбниці українських колядок та щедрівок, зокрема їх образності й поетики на тлі всього жанрового багатства українського пісенного фольклору та, безперечно, їх значення для розвитку духовної культури.

7 січня цю традицію продовжив Зразковий театр народної пісні «Берегиня». Дівчата та хлопці ходили містом і вітали з Різдвом Христовим своїх родичів, друзів. Це диво неможливо було не помітити. Діти з гурту ходили з величезною різдвяною зіркою, були вдягнені в різноманітні міфологічні образи які захищали від сил зла. Шовши вулицею співали колядки, бажали щастя, здоров`я, добробуту, миру, злагоди в родинах. Побачивши і почивши дивовижну театральну постановку колядників запрошували до себе додому перехожі. Господарі були приємно вражені таким дійством і наступного року запрошували ще колядників.

Карина Полищук, студентка 4 курса НМАУ им. П. И. Чайковского