О женщинах Добропольского района: Анна Ивановна Павлова

Кожна історія життя починається по-особливому: нові надії і тимчасові труднощі, сумніви і оцінки. У нашому світі є люди, які наповнюють йогоказковими історіями, теплом, добром і красою. Знаєте, нам хочеться написати роман про таку чудову людину, а точніше про чудову жінку, яка втілює в собітільки щирість і позитивні емоції. Хто вона? Здогадатися не складно. У неїпроменисті, уважні очі, відкрита, щира посмішка, добре поставлений голос... З такою людиною хочеться спілкуватися, ділитися радощами і бідами. Вона вмієпривернути до себе співрозмовника, завжди готова прийти на допомогу і сказатидобрі слова.

Йдеться про прекрасного керівника, відданого друга, дбайливу матір і просто красиву жінку, голову Добропільської сільської ради Павлову Анну Іванівну. Вона дуже світла людина з відкритою душею. Анну Іванівну важко уявитипохмурою, вона завжди посміхається і створює гарний настрій тим, з ким спілкується. Вона з тієї категорії людей, які володіють собою в критичнихситуаціях, можуть передбачати і запобігати можливим конфліктам. У будь-який момент може зрозуміти і підтримати, тому співробітники приходять на роботу з задоволенням, знаючи, що їхзавжди чекають, розуміють, добре до них ставляться, цінують і поважають. Можна лише дивуватися яке світло добра вона випромінює, зачаровує і надихає.

Ці рядки вірша дуже влучно характеризують Анну Іванівну:

Я просто жінка… Грішна і земна.

Не ангел я, не перший витвір Бога.

Так легко мною впитись без вина,

Я ж на устах залишу тільки здогад.

Я просто жінка… Суміш сміху й сліз,

Фонтан емоцій, джерело любові.

Я загадка, незвіданість, ескіз,

Рожеві сни і мрії кольорові.

Я просто жінка… Та в усі віки

В моє ім’я творили і вмирали,

З небес зривали в пристрасті зірки,

Співали солов’ї нічніх орали.

Я просто жінка… Різна для усіх:

Для когось подруга, ну а комусь єдина.

В міцну я дружбу вірю, мов горіх,

А як любов, то тільки лебедина.

Я просто жінка… Та лише мені

Одній дано святе наймення Мати.

Я послана на землю, щоб в вогні

Своїх діток від бід охороняти.

Я просто жінка… Ніжна і слабка.

І в слабкості моя таємна сила.

Жіноча доля, кажуть, не легка,

Та іншої я в Бога не просила.

Я просто жінка...