Как готовились к Масленице в Добропольской Центральной городской библиотеке

Масляна, воротися!

До Великодня простягнися,

Від Великодня до Петра,

А від Петра та до тепла...

Готувалися до Масляної і в Добропільській Центральній  міській бібліотеці. До цього улюбленого в народі свята у читальному залі  оформлено книжкову виставку «Ай да Масляна!» Свято Масляної здавна пов’язувалося із весняним пробудженням природи. Після прийняття християнства православна церква включила його до свого календаря. Масляний тиждень стали святкувати за тиждень до Великого посту (припадає на лютий-березень). Масляна, порівняно з іншими язичницькими святами, практично не зазнала християнських впливів і залишилася часом веселого дозвілля з елементами давніх ритуалів.

Розділ «І старий, і молодий Масляній радий» присвячений традиціям святкування. У народній свідомості Масляна сприймалась як найкращий у році час, який асоціювався із ситістю й веселощами. Спалювання опудала Зими на Масляну - мабуть, найвідоміший і розповсюджений обряд. Опудало роблять з соломи, наряджають в жіночий одяг строкатих забарвлень і спершу везуть по місту чи селі на санях, а потім спалюють на головній площі на багатті. В якості поминального страви в багаття кидали млинці і давали настанови дітям, мовляв, до Великодня потрібно їсти тільки пісну їжу, так як інша згоріла в багатті. . Масляна - це, насамперед, ситна їжа. Тому немає нічого неправильного в тому, щоб у цей час поласувати, скуштувати щось смачненьке і не відмовляти собі ні в чому. У традиційному побуті завжди вважалося, що людина, яка погано і нудно провела тиждень, буде невезучою протягом усього року. Початок Масляної коливається від 3 лютого до 14 березня.

Масляна - це веселе проведення зими, осяяне радісним чеканням близького тепла, весняного відновлення природи. Навіть млинці, неодмінний атрибут свята, мали ритуальне значення: круглі, рум'яні, гарячі, вони являли собою символ сонця. Скільки приказок. веселих прислів`їв склав наш народ проці дні. А крім того, масляні дні наповнені очікуванням такого бажаного тепла, розквіту природи, її весняного пробудження. Тому окремий розділ висьтавки під назвою «Сьбогодні млинець – завтра весна» присвячений Масляному тижні в усгній народній творчості. Бібліотека пропонує оцінити широукий асортимент літератури, який є в бібліотеці.

Останній, третій розділ – це «Чим хата багата», і зрозуміло, що присвячений він традиційним стравам, що готувалися на Масляну. До речі, м`ясо до вживання було заборонене, тож особливо популярними є млинці, пироги, сир та інші наїдки.

А якщо вірити легендам, то Масляна народилася на Півночі, батьком її був Мороз. Одного разу якийсь чоловік помітив її й попросив допомогти людям, зігріти та розвеселити їх. І Масляна прийшла, але не тендітною дівчинкою, що ховалася в лісі, а бабою з рум'яними щоками, не з посмішкою на вустах, а з реготом. Вона змусила людей забути про зиму, розігріла кров у їх жилах, схопила за руки і пустилася з ними танцювати до непритомності. От тому в давнину Масляна була веселим святом.