Добропольчанам на заметку: как поговорить с ребенком о Боге

І якщо розібратися, то постулати християнського виховання - кращий підручник практичної психології для батьків. Введення ж до нього складається з однієї-єдиної фрази: «Живіть так, щоб не соромно було в будь-яку хвилину запросити Христа в гості».

У стилі більшості
Багато хто з нас мають лише загальне уявлення про релігію. Для когось ця тема під забороною. Релігійні сім'ї зараз рідкість, проте існують. Однак і атеїсти, і віруючі (хто пізніше, хто раніше) стикаються з питаннями дітей про Бога.
Більшість знаходить відповіді у відповідних книжках. І добре, якщо так. Не думайте, що дитячі питання про релігію невчасні або зайві. Саме з них починається сприйняття світу. Основи світобудови, якщо хочете. Як же можна позбавити малюків підтримки в цьому пізнанні?

У стилі меншини
Віруючі батьки ведуть себе по-іншому. Вони і самі є вчителями. і нерідко звертаються до досвіду духовних наставників. Однак і серед релігійних батьків є такі, які занадто покладаються на філософію і стиль своєї сім'ї, думаючи, що дитина вбере віру з материнським молоком. Вони упускають основний момент: важливо не просто навчити обрядам, молитвам і ритуалам, а разом з цим послуху, смирення і відповідній поведінці в храмі. Потрібно прищепити любов до Бога і бажання зрозуміти, вивчити, відчути Його в своїй душі. Важливо не боятися Його гніву або покарань, а боятися втратити бажання говорити з Ним. І любити Його потрібно не так, як мама з татом, бабуся з дідусем, а по-своєму.
Віра не повинна заважати розвитку особистості. Страх і примус - не найкращі її союзники. Тому не придушуйте в дитині творче начало і інтерес до життя «вірою всемогутньою». Нехай дитина виростить її самостійно з маленького зернятка, такого, як і вона сама.

Хрестимо малюка?

Священики називають хрещення даром, який дається людині, і порівняємо цей дар з життям. Тільки досконалим життям. У ньому суть обітниці прийдешніх радостей!

Сам же Христос говорив: «Якщо хто не народиться від води і Духа, не може увійти в Царство Боже».
Тоді виникає друге питання: чи не краще похреститися, будучи дорослою, свідомою людиною? Якщо хрещення дарує життя - шанс на виправлення помилок, нове щастя, то зрілій людині цей дар потрібніше, ніж немовляті. Історія хрещення досліджувалася століттями, підсумок - хрестимо немовлят! Малюки теж потребують захисту і хочуть жити з Богом. Нехрещеному же дорослому ніколи не пізно спробувати змінити своє життя.

Де? Як? Коли?
Немовля за правилами хрестять на 40-й день після народження.
У 3-6 місяців він вже в змозі перенести обряд. І якщо священик говорить м'яким голосом, не робить різких рухів, посміхається, то є шанс, що крихітці навіть сподобається. Хрещення можна здійснювати практично в будь-який день після ранкової молебні як в піст, так і в свята.
Вибирати храм, звичайно ж вам. Можливо, це відбудеться там, де ви вінчалися, або місце порекомендують друзі. Головне, не дотримуйтеся принципу:
«Аби не без підготовки», як це робиться практично постійно. Повірте, вклавши в таїнство хрещення душу, старання і, відповідно налаштувавшись, ви надасте і малюкові, і собі велику послугу.
Зрештою, вистачить прикладних обрядів. Ваш малюк заслуговує серйозного відношення. Також потрібно вибирати хресних. Згідно з церковними канонами, хресні - духовні наставники дитини і поручителі за нього перед Богом. Тому тут не може бути компромісів. Вибирайте гідних людей! І навіть це ще не все:
-хресні повинні бути самі хрещеними в православ'ї;
-бажано, щоб їх було двоє - чоловік (старше 15 років) і жінка (старше 13 років), а якщо хресний один, то тієї ж статі, що і малюк;
-хресні не повинні бути одружені або заручені між собою;
-в ролі хресних можуть бути родичі дитини (бабуся чи дідусь, тітка або дядько, а також інші члени сім'ї);
-вагітна жінка може стати хрещеною, але їй доведеться враховувати свій стан здоров'я (чи вистачить сил вистояти обряд?);
-слід відвідати церкву, щоб висповідатися. покаятися і причаститися;
-вивчити молитву «Символ віри»;
-за 3 дні до обряду важливо попоститься;
-хресної матір'ю не може бути жінка, яка народила менш ніж 40 днів тому.
Крім того, що хресні повинні відповідати всім цим параметрам, вони ще мають певні обов'язки:
-в день хрещення, також як і перед причастям, їм не можна приймати їжу і займатися сексом;
-за православною традицією хрещена мати дарує дитині наряд для церемонії, а хрещений батько - хрестик;
-під час обряду на хресних обов'язково повинні бути натільні хрестики;
-за звичаєм саме вони несуть витрати по хрещенню малюка.

Символ віри

Далі дитину віддають на руки хрещеному такої ж статі, який повинен витерти крихітку і надіти на нього хрестик і сорочечку. Білий одяг означає отримане малюком очищення.

Потім священик хрестоподібно постригає волоссячко дитини, що символізує собою покірність Богy і одночасно ту невелику жертву, яку хрестиянин приносить Господу в подяку за початок нового життя. «Постригається раб Божий в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь!»

Довго чи коротко ...

 

Але він повинен розуміти: Бог не вирішуватиме за нього всі питання. Відбирати машинку у незнайомого хлопчика він не стане і солодощі під подушку не покладе. У цей період йому можна розповісти про душу. Саме вона, безтілесна сутність, дає життя тілу. У неї є бажання і вона може їх здійснювати. Вона живе навіть тоді, коли тіло вмирає. Душа - це почуття, думки, емоції, відчуття людини. Душа - це він сам. 5-7-річного малюка можуть зацікавити і наукові факти на цю тему.
У 7-10 років дитина здатна зрозуміти сенс традицій. При особливій увазі до них батьків вони для нього можуть стати не просто прикладними релігійними образами, але й містити глибокий етичний підтекст.
Наприклад, в 7 років за законами православної церкви малюк перший раз сповідається. Вважається, що в цьому віці він досягає початкового ступеня духовної зрілості.
Священнослужителі стверджують: такий урочистий обряд зміцнює віру маленького і є прекрасним психотерапевтичним сеансом. Але далеко не всі мами і татусі готові зважитися на сповідь, а тут дитина!.. Ваш малюк, на щастя, ще не придбав такої кількості внутрішніх психологічних блокаторів, які змушені терпіти ви. Тому не бійтеся за нього. Страх і сором долаються протягом перших 2-3 хвилин розмови зі священиком. Поступово малюк відкривається, самостійно оцінюючи своє життя. Тут головне - проявити участь і надати повну свободу. Дитина щиро може каятися лише в тому, що оцінює як поганий вчинок. Тоді і з'явиться бажання виправиться, і камінь з душі впаде. Докладніше про традиції, сповідання читайте в книзі "Дитяча сповідь".

Куди йде дитинство?

 

І тут на допомогу приходить філософія віри. У розумінні християн смерть - цe сон, засипання, або перехід на небеса. Тому і представляти її потрібно не як жах, а як перехід в інший, кращий світ.

Ніякого обману і штучного захисту! Психіка дитини налаштована на захисну реакцію, так що вона не роздумуючи, прийме сторону християнського вчення. Ви лише дайте їй можливість зробити це. У 4-5 років дітлахи намагаються приручати смерть. Вони ховають жучків, роблять секретики-гробики для квітів з пляшковими скельцями ... Словом, вчаться не боятися смерті.
Вони самі здатні пояснити куди пішла бабуся або чому вони більше не їздять до дідуся на дачу. Хтось малює своїх рідних сидячими на хмарці, хтось перетворює їх на Ангелів, але діти точно знають: нехай вони не можуть тепер телефонувати своїм близьким і ходити з ними на риболовлю, з минулим нічого страшного не сталося. А печаль? ..
Вона буде жити в їхніх серцях завжди. Смерть - що те, що ми змінити не в силах, тому потрібно прийняти її, вибравши свою історію.
Христос воскрес!