Я Добропілля: стратегія розвитку 2030

В рамках проекту «Культура і Конфлікт», ініційованого Goethe Institut та ГО Гараж Генг, що фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини відбувся воркшоп зі стратегічного планування для мешканців Добропілля. Представники різних сфер завітали на зустріч з експертом-модератором Ревазом Татеішвілі.

 

 

 

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Я #Доброполье: создание стратегии развития города до 2030 года. #кодміста #goetheinstitut #cultureandconflict #civilsocitycooperation

Публикация от DOBRO (@dcmdobro) 9 Фев 2019 в 3:12 PST

Команда активних мешканців міста протягом двох днів досліджувала принципи стратегічного планування, визначала актуальні питання для обговорення та дослідження, висловлювала своє бачення міста через 10 років. Цінність зустрічі полягала в тому, що до озвучених проблем учасники пропонували варіанти їх вирішення, розробляли власні проекти у визначених напрямках. В контексті запропонованих змін кожен учасник визначив свою роль і завдання для досягнення спільної мети.

 

 

 

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Я #Доброполье 2030:разработка стратегии, день второй. Споры, обсуждения и предложения. Уже в ближайшие дни презентация наработок для депутатского корпуса, общественных организаций и бизнеса города. #кодміста #goetheinstitut #cultureandconflict #civilsocitycooperation Здійснюється в рамках проекту «Культура і Конфлікт», ініційованого Goethe Institut та ГО Гараж Генг, що фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини

Публикация от DOBRO (@dcmdobro) 10 Фев 2019 в 7:49 PST

У підсумку роботи було обрано стратегічне бачення міста: «Добропілля – місто креативних індустрій». На основі побажань, вражень і матеріалів напрацьованих групою були обрані три пріоритети для стратегії: екологія та естетика, культура і дозвілля, неформальна освіта.
Весь опрацьований матеріал зібрано у творчому доробку групи. Документ за посиланням Я Добропілля 2030
 

Для чого потрібна стратегія?

 

«Для розуміння того, яке місто ми будуємо та розвиваємо, для кого й яким чином».

Це як у бізнесі чи в житті успішної людини або під час планування проекту. Треба розуміти, куди ми рухаємось, навіщо, за рахунок яких ресурсів, у які строки й хто, врешті-решт, за це все відповідає. Тож (мовою офіційних документів), стратегічне планування дає змогу органам місцевого самоврядування поєднувати аналіз поточних подій, прогнози соціально-економічного розвитку і сценарії можливого майбутнього з виробленням стратегії, а також формувати загальне бачення перспектив, розробляти плани розвитку, зрозумілі для територіальної громади та суспільства в цілому.

Важливим фактором також є те, що затвердження  Стратегії дає не лише чіткий, деталізований  план сталого розвитку міста, а й сприятиме можливості залучення додаткових коштів за рахунок Державного, обласного бюджету та іноземної донорської допомоги на реалізацію програм та заходів, визначених в самій Стратегії. 

Й тут одразу виникає друге запитання.

Як розробити таку Стратегію, яка була б не тільки «чудовим документом», але й відображала реальні процеси у міському середовищі та дійсно сприяла б розвитку міста?

Тут теж є кілька варіантів.

1.       Формальний. Пишемо розпорядження на усі відділи міської ради, що нам конче необхідний від них план розвитку по галузям. Завірюємо цей «наказ» підписом міського голови й чекаємо. Чекаємо, найчастіше, від них компіляцію тексту шляхом натискання комбінації клавіш Ctrl C /Ctrl V  з цілої купи різних «міських програм та концепцій», яких за роки незалежності наприймалась сила силенна. Намагаємось звести це все докупи й, очікувано, отримаємо Стратегію із категорії «Аби було». Однак, це не вихід.

2.       Експертно-формальний. Запрошуємо купу фахівців, які за зачиненими дверима статечно та неквапливо пишуть ефектний документ. Презентують його на сесії міської ради й урочисто кладуть на полицю з «красивими» документами - припадати пилом. Це шлях можливий, але точно не наш.

3.       Інтеграційний. Це коли ми збираємо громаду, вислуховуємо їх думки. Збираємо представників управлінь та відділів міської ради, вислуховуємо їх думки. Дивимось програми розвитку області та їх стратегію (якщо є). Говоримо з представниками влади у місті, вислуховуємо їх думки. Збираємо всіх цих перелічених осіб разом, обговорюємо різні сценарії розвитку міста в майбутньому. Напрацьовуємо спільне бачення та вектори розвитку, які поділяють між собою більшість учасників процесу. Спільно створюємо проекти, яки допоможуть наблизитися до якісно нового майбутнього.

Остнній варіант це, власне, і є наш вибір.