История сел и поселков Добропольского района: село Завидо-Кудашево

Село За́видо-Кудаше́ве знаходиться у підпорядкуванні Криворізької сільської ради Добропільського району Донецької області.

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ С. ЗАВИДО-КУДАШЕВЕ

Легенда говорить: «На Поповій горі було сім землянок із харцизами». Саме вони за легендою заснували село. Землю вони не обробляли, жили за рахунок грабежів перехожих на дорозі Сергіївка-Грішенно. В 19 столітті під час пошуку скарбів козацького отамана було знайдено козацьке кладовище. Розкопки фінансувала княгиня Кудашева.

Перша згадка в списках населених пунктів значиться, в 1859 році як землевласницьке село Завидово (Хлопова) у дев'яносто верстах від повітового міста, при річці Бик, яка складалася з 35 дворів. Населення становило з 128 чоловіків та 122 жінки. Прикріплена до другого стану, Бахмутського повіту.

В 1843-1868 роках село перенесли на нове місце. Після скасуванням кріпацтва частина княжих земель була взята в оренду, а 743 десятини викуплені селянами.

У 1868 році село мало назву Завидово. З 1884 року почала працювати шахта яка належала княгині Кудашевій. Вугілля з шахти піднімали за допомогою коней, стовбур був вертикальний. Глибина шахти була 38 м, пласт був порівняно невеликий. Щороку шахта давала 15 тис. пудів вугілля.

Шахти села Завидо-Кудашове - кустарні шахти "селянського типу", які працювали в селі Завидо-Кудашеве Добропільського району по долині річки Бик з середини XIX століття по 1914 рік.

Завидівське родовище кам'яного вугілля було відкрито 50-х роках XIX століття. В 1857 році тут вже діяв кустарний вугільний рудник, який знаходилося на землі князя С.О.Кудашова і княгині К.І.Кудашової, - 0,5 версти від села Завидове (Завидо-Кудашове), на місці сучасного села Ракша.

Видобували вугілля в Завидовому не лише землевласники, - його продовжували «копати» й селяни. Так, професор О.О.Гапєєв вказує на розмите місце в долині річки Бик між Завидовим і Криворіжжям, де знайшов і видобував для власних потреб вугілля, що виходило на поверхню, місцевой коваль Василь Черкаський (за прізвиськом Гнида).

У 1900 і 1901 роках мали місце клопотання поміщиків Бахмутського повіту про будівництво залізничних ліній від району станції Гришине в напрямку станції Гаврилівка і роз'їзду № 14 Малинівка (нині – станція Дубове) через район Завидовського родовища для «оживлення видобутку» на останньому. У 1912 році був розроблений проект Рудникової залізниці, де на ділянці Гришине – Лозова передбачалася тарифна станція Завидове. До даної станції повинні були примикати під'їзні шляхи від «Завидівських» шахт, які розробляли дану ділянку. Також розглядалася можливість облаштування по Завидово залізничного вузла з примиканням лінії на Павлоград – Полтаву. У 1913 році був розроблений проект тупикової залізничної гілки від проектованої станції Золотий Колодязь лінії Краматорська – Гришине (нині – район Мерцалового) до перспективного Завидовського родовища, багатого вугіллям, що спікається. Однак після смерті княгині К.І.Кудашової в 1914 році видобуток на Завидівських копальнях припинився, і врешті-решт в 1914-1916 роках залізницю від станції Гришине добудували лише до станції Добропілля.

За документами 1908 року в селі діяла земська школа. У 1912 році в селі появилися кравецька майстерня і школа рукоділля.