Добропольчанам рассказали, как не стать жертвой торговли людьми

Сьогодні торгівля людьми є дуже прибутковим бізнесом у світі після торгівлі зброєю та наркотиками. Для кожного випускника важливим є питання про перше робоче місце. Користуючись інформаційно-комунікаційними технологіями, молодь дізнається про пропозиції різноманітних фірм, які пропонують швидке працевлаштування за кордоном та високу заробітну плату. Часто за такими оголошеннями стоять шахраї, які займаються продажем людей у рабство.

Торговці живим товаром:

• діють через агентства працевлаштування, фірми шоу-бізнесу та служби знайомств;

• дають неправдиві оголошення в газетах;

• звертаються з пропозиціями просто на вулиці.

Іноді це можуть бути люди, яким ви довіряєте. Якщо ви неповнолітні, вам можуть запропонувати виїзд за фальшивими документами. На сьогодні все більше за кордон вивозять молодь, пропонуючи студентські обміни. До вас також можуть звернутися із пропозиціями про працевлаштування під час туристичної подорожі або відвідання друзів за кордоном.

Поради щодо працевлаштування

Якщо ви вирішили влаштуватися на роботу за кордоном через фірму, то перевірте в Державному центрі зайнятості, чи має ця фірма відповідну ліцензію.

Зверніть увагу! За законом отримати робочу візу можна тільки особисто. Коли пропонують роботу, вам необхідно укласти контракт.

1. Контракт повинен бути написаний зрозумілою вам мовою, у двох

примірниках.

2. У контракті повинні бути вказані:

а) країна призначення;

б) ім'я та прізвище роботодавця;

в) вид праці й умови праці;

г) умови оплати;

г) умови проживання;

д) термін дії контракту.

Нелегальне працевлаштування:

Ви повинні знати про можливі наслідки нелегального працевлаштування:

• на вас чекає лише тяжка праця, непрестижна, низькооплачувана праця, ви не будете захищені трудовим законодавством, праця може бути ненормована, упродовж цілого дня без вихідних;

• ви не зможете отримати медичну допомогу, вас можуть оштрафувати, а потім депортувати.

• вам можуть не заплатити обіцяних грошей або заплатити тільки частину;

Отже, коли ви за кордоном:

• ніколи і нікому не віддавайте свій паспорт;

• залишіть рідним і близьким:

а) копію закордонного паспорта, візи і контракту;

б) адреси і номери телефонів, де збираєтеся зупинятися.

Пам'ятайте: навіть у чужій країні ви не одні. У разі потреби вам допоможуть благодійні організації, притулки, релігійні організації, посольства і консульства.

Хочете навчатися за кордоном?

Ви можете поїхати на навчання за кордон тільки за студентською візою. Для її отримання необхідно надати в консульське управління посольства країни такі документи:

• свідоцтво про закінчення середньої школи (оригінал і переклад, завірений у нотаріуса та затверджений Міністерством юстиції та Міністерством закордонних справ України);

• підтвердження про зарахування в державний чи приватний навчальний заклад своєї країни;

• довідку, яка підтверджує можливість покриття витрат, що пов'язані

з навчанням та проживанням (наприклад, довідка з банку про наявність грошових коштів у вас чи у ваших батьків);

• довідку про те, що ви не були засуджені.

Також перевірте адресу, телефон, веб-сайт навчального закладу, в якому вам пропонують навчатися.

Хочете заміж за іноземця?

Усім відомі історії про щасливих попелюшок українського походження, що вийшли заміж за іноземців.

Однак перш ніж прийняти рішення, ви повинні:

• мати якомога повнішу інформацію про свого майбутнього чоловіка

(місце роботи, попередні шлюби, наявність судимості, психічний стан);

• поцікавитися традиціями і культурою країни, у яку виїжджаєте,

а також з'ясувати, до якої релігійної конфесії належить ваш майбутній чоловік;

• порадитися з юристом щодо укладання шлюбного контракту;

• переконатися, що шлюб, який зареєстрований в Україні, буде дійсним

за кордоном (фіктивний шлюб в іноземних державах — це злочин);

• довідатися про свої права при розлученні;

• довідатися, які права на дитину в кожного з батьків у разі розлучення.

Якщо ви все зважили і прийняли рішення, не забудьте залишити копію закордонного паспорта та точну адресу вашого нареченого батькам і регулярно телефонувати додому.

Ми не кажемо — не їдьте. Ми просто розповідаємо про ваші права, можливості, про те, що необхідно знати, куди треба звернутися.