Делегация Добропольского района посетила территорию Западной Украины

В квітні місяці цього року, в період пасхальних свят, делегація Добропільського району на запрошення голови Великоберезнянської районної ради Ярослава Шукаля і директора Малоберезнянської школи Віри Євич перебувала на теренах Західної України.

Під час цього візиту було укладено договір про співпрацю. В рамках договірних відносин делегація Добропільського району була запрошена до Великоберезнянського району.

Делегація Святогорівської школи у складі 13 учнів, які протягом всього навчального року підіймали імідж свого навчального закладу, та трьох дорослих супроводжуючих: педагога – організатора Тетяни Біловай, вчителя початкових класів Марини Бас і директора школи Світлани Дудушко вирушили у цікаву подорож до неймовірних місць Закарпаття.

Ця поїздка була спрямована через місто Одеса, де святогорівці відвідали морський вокзал, здійснили прогулянку на катері по Чорному морі і, навіть, покупалися.

12 липня делегація прибула у село Малий Березний. На залізничному вокзалі їх зустрічала директор Малоберезнянської ЗОШ I-III ступенів Віра Євич, яка супроводила гостей до місця перебування – місцевого монастиря. Зранку другого дня у супроводі волонтерів Великоберезнянської громади делегація вирушила у гірську подорож на вершину Явірника, яка знаходиться на висоті 1017 м над рівнем моря. Добропільчани подолали відстань близько 30 км пішки для досягнення поставленої мети, насолоджуючись красою Карпат. На їхньому шляху зустрічалися хвойні насадження, мішані ліси та лікарські рослини (звіробій, материнка, кущі малини, ожини, горобини). Втомлюючі спрагу, діти насолоджувалися смаком джерельної води. Наближаючись до вершини гори, наші туристи почули звук труби. Вже потім вони дізналися, що це так їх зустрічав місцевий житель Явірника – Іван Іванович. Разом з ним делегацію вітали голова громадської організації «Матері – дітям» пані Наталя і вчителі місцевої гімназії. Після чого на туристів вже чекав смачний обід та цікаві розповіді про історію місцевості, звичаї, цікаві легенди. Іван Іванович (Янко Деревляний) запросив гостей у «будинок туриста», який він змайстрував власноруч. Це місце - усе його життя. Він радо зустрічає усіх, хто приїжджає побачити незвичайну місцину та познайомитися особисто з ним. З цікавістю слухаючи історії Закарпаття, делегація не помітила, як сплинув час. Вражені цими історіями діти ще довго не могли заснути.

Прокинувшись наступного ранку, діти були вражені зміною карпатської місцевості… Пройшов дощ і здавалося, що гори знаходяться між небом і морем, а розбудив дітей аромат гречаної каші, яку приготував на вогнищі пан Василь. Після смачного сніданку Іван Іванович відвів гостей у те місце, де він власноруч встановив хрест у пам’ять своїм рідним і друзям.

15 липня делегація була запрошена на Великоберезнянський ярмарок. Учасники делегації: Тетяна Білова та Євгенія Рязанцева, взяли участь у концертній програмі, представивши своїми виступами Добропільський район, за що отримали бурхливі оплески присутніх та подяку від голів районної ради та райдержадміністрації Великоберезнянського району.

Дуже сподобалися учням Святогорівської школи представлені на ярмарку роботи місцевих жителів. На згадку про цю подорож вони придбали сувеніри.

Пізно повернувшись на ночівлю вони були виснажені, але душевно збагачені враженнями. Наступного дня гості Закарпаття відвідали село Лумшори, де набралися сил скупавшись у чанах наповнених водою, яка збагачена сіркою. А для досягнення більш оздоровчого результату - охолоджувалися у гірській річці.

Після обіду продовжилася подорож відвідуванням сироварні, де святого рівців ознайомили з технологією виготовлення твердих сирів. Учнів дуже вразило те, що з 500 л молока виготовляється 9 головок сиру.

Наприкінці зустрічі була дегустація цих сирів, смак яких вони змогли оцінити за допомогою березового соку.

Проводжали делегацію голова районної ради Ярослав Шукаль, Віра Євич і отець Михайло. Дорога додому прямувала через Львів, де діти змогли помилуватися краєвидами цього історичного міста. Подолавши велику відстань, 18 липня делегація прибула на Добропільщину вкрай стомлена, але духовно збагачена не тільки природною красою Закарпаття, але й добротою та гостинністю місцевих жителів.

Хоча відстань між заходом і сходом велика та враження від поїздки надихають повернутися туди знову і знову.