Чи обов'язкове в Україні дитяче автокрісло: роз’яснення судді

Краш-тести показують, що при швидкості 40 км/г дитина може вилетіти через лобове скло і опинитися під колесами того автомобіля, в якому її везуть батьки.

Згідно з Доповіддю Всесвітньої організації охорони здоров’я про стан безпеки дорожнього руху в світі 2018,  ДТП є головною причиною загибелі дітей та дорослих віком до 29 років у світі. 1,35 млн людей щороку гинуть під час дорожньо-транспортного руху, і це залишається восьмою причиною смерті загалом на планеті серед усіх людей різного віку.

Роз’яснює суддя-спікер Скадовського районного суду Херсонської області Олександр Кустов.

Правила перевезення дітей в Україні

В Україні Правила дорожнього руху регулюють питання перевезення пасажирів і, зокрема, дітей з метою забезпечення їх безпеки у разі настання ДТП.

Так, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, зокрема, на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки (підпункт «в» пункту 2.3 ПДР).

ПДР забороняє перевозити дітей, зріст яких менше 145 см або тих, що не досягли 12-річного віку:

- у транспортних засобах, обладнаних ременями безпеки, без використання спеціальних засобів, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу;

- на передньому сидінні легкового автомобіля — без використання зазначених спеціальних засобів;

- на задньому сидінні мотоцикла та мопеда;

- дітей до 16-річного віку в кузові будь-якого вантажного автомобіля;

- організовані групи дітей у темну пору доби (підпункти «б», «в», «г» пункту 21.11 ПДР).

Чому законодавець вказав саме такий зріст або вік дитини? Конструкція ременів безпеки розрахована на людину зріст якої від 145 см. Тому, якщо мова йде про дитину, пасок безпеки або не забезпечить її надійного фіксування у разі ДТП, або може сам по собі завдати шкоди здоров’ю дитини, оскільки буде проходити не по грудній клітині, а по шиї, обличчю.

Відповідальність за порушення правил перевезення дітей

Однак донедавна законодавством у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не було передбачено жодної відповідальності за порушення вказаних положень ПДР України. Така відповідальність могла наставати хіба що за статтею 125 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КупАП) у вигляді попередження.

29 жовтня 2019 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення правил перевезення дітей», який набув чинності 20 листопада 2019 року.

Цим Законом статтю 121 КУпАП доповнено двома новими частинами:

1) порушення правил перевезення дітей (про які йдеться у пункті 21.11 ПДР) тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі тридцяти  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 грн) (частина 10 статті 121 КУпАП);

2) повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною десятою цієї статті тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн)  (частина 11 статті 121 КУпАП).

Чи йдеться саме про автокрісла?

На жаль, законодавець не дав визначення, що таке «спеціальні засоби, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачені конструкцією цього транспортного засобу». І це становитиме складнощі при оформленні та розгляді співробітниками патрульної поліції матеріалів про порушення правил перевезення дітей, а також може бути підставою для оскарження таких постанов у судовому порядку.

Очевидно, що мова йде про дитячі автокрісла та бустери. Однак за відсутності законодавчого регулювання, такими спеціальними засобами можуть вважатися будь-які пристосування, які дозволяють підняти на достатню висоту та надійно зафіксувати дитину ременями безпеки і убезпечити її від отримання травм чи загибелі у разі настання ДТП.

На думку автора, доцільним було б передбачити у ПДР чи Правилах перевезення пасажирів автомобільним транспортом конкретний, максимально вичерпний перелік таких спеціальних засобів.

Перевезення дітей в автобусах чи таксі

І якщо батьки зацікавлені у забезпеченні безпеки своїх дітей під час подорожей автомобілем, а отже і у придбанні дитячих автокрісел чи бустерів, то як бути водіям автобусів чи таксі?

Згідно з Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту (далі — Правила), водії таксі та автобусів зобов'язані виконувати вимоги і не порушувати вимог Правил дорожнього руху (пункти 147, 150, 154 Правил).

Натомість пасажир таксі має право перевозити на руках дитину дошкільного віку на задньому сидінні (пункт 156 Правил). А пасажир автобуса має право безоплатно перевозити з собою одну дитину віком до шести років без права зайняття нею окремого місця (пункт 159 Правил). Вказані положення не передбачають обов’язкового використання спеціальних засобів, про які йдеться в ПДР.

Звичайно, з метою убезпечення травмування дітей оптимальною була б наявність у автобусах чи таксі дитячих автокрісел чи бустерів. Однак, згідно з Правилами, пасажири мають право вимагати від водіїв таксі чи автобуса перевезення ними дітей без наявності вказаних спеціальних засобів.

У будь-якому випадку відповідальність за порушення правил перевезення дітей несе саме водій транспортного засобу.

При перевезенні дитини важливо пам’ятати, що, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, використання дитячих автомобільних крісел знижує ризик отримання дітьми травм в ДТП на 70%, а смертності — на 54%.

Дбайте про безпеку дітей під час дорожнього руху. Діти — це наше майбутнє!