Чемпіонат країни з техніки альпінізму серед студентів та молоді

22- 29 жовтня поточного року у гірському масиві Пахлаван (р-н м. Судак у Криму) Міністерством освіти і науки та Федерацією альпінізму і скелелазіння України був проведений Чемпіонат країни з техніки альпінізму серед студентів та молоді.

Змагання проводились  у 2-х вікових групах з 3-х видів: «Гірська техніка», «Рятувальні роботи», «Скелелазіння».  Донецьку область у молодшій віковій групі представляла команда вихованців Центру туризму та краєзнавства  «Альтаїр» у  складі: Ройка Андрія, студента І курсу Донецького коледжу архітектури та будівництва, Закуракіна Олександра (НВК№3), Стадніка Івана (НВК-ліцей) та Жигарєва Михайла (ЗОШ№4), запасних – Нагорного Сергія та Третякова Володимира.

У загальному заліку  у молодшій віковій групі І місце зайняла команда  міста Суми «Абалаковець» під керівництвом майстра спорту з альпінізму Паненко В.А., ІІ – команда міста Дніпропетровська «Горизонт» (керівник  Мироненко Н.Ю.), ІІІ – команда «Альтаїр» (керівник Котова Г.С.). Переможці та призери змагань були нагороджені грамотами МОНУ та ФАіС і медалями.

Альпіністський досвід членів нашої команди самий різний: від  скеледромів с. Зуївки, о. Хортиці  до сходжень на найвищу гору України зимову Говерлу, Європи – Ельбрус та інші категорійні  вершини Кавказу.

Змагання зі скелелазіння проводились на південній стіні масиву, який височить над морем. Категорія складності маршруту – 4б-5а (з 8 існуючих – для загального розвитку), висота 20 м. Кращий результат з учасників нашої команди дав Стаднік Іван.

Скелелазіння  - один із екстремальних видів спорту, який стрімко розвивається. Серед підлітків бажаючих випробувати себе на скелях багато, але відсутність матеріальної бази стримувала розвиток цього виду спорту у нашому місті. Як заздрили наші діти скелелазам-стендовикам з Макіївки, Горлівки, Донецька! Коли півтора роки тому виникла ідея будівництва високого скельного стенду, мало хто вірив у її реальність. Та знайшлися ентузіасти, які вирішили: «У нашому місті стенд буде!» Серед них - Веніамін Васильович Закуракін, голова батьківського комітету НВК-ліцею №3, який зміг згуртувати людей, небайдужих до проблем дитячого дозвілля.  Голова теркому профспілок вугільників Петро Петрович Древаль допоміг придбати фанерні щити, мер міста Віктор Трохимович Дерипаска  сприяв придбанню зачеп та матів, мотузки – Центр туризму та краєзнавства, металевий профіль збирали по всьому місту, слюсарні і зварювальні роботи виконували разом з дітьми влітку. До осені стенд був майже готовий. Тому підготовка до Чемпіонату велась в основному на базі скельного стенду НВК №3, і хоч стенд ще потребував дооснащення, це дало дітям змогу надбати певну  спортивну форму.

Рятувальні роботи  - один з приоритетних видів змагань. Уміти надавати допомогу потерпілому – святий обов’язок альпініста незалежно від кваліфікації. Умовами змагань була поставлена задача: після навісної переправи через провалля гірської річки (довжиною 40 м до речі) один з учасників отримав травму і самостійно пересуватись не може. Отже, група в’яже ноші з підручних матеріалів, якнайшвидше транспортує ношами потерпілого 500 м гірським рельєфом  (після фінішу – перевірка ношів, щоб вони не розвалились і не склались), далі – транспортування на збухтованій мотузці до фінішу. Завдання не для слабких, тому при розробці тактики команда приймала до уваги слабкі і сильні сторони кожного, хто що робить і кому допомагає, щоб не втратити ні секунди

І коли на фініші один  з учасників з надією запитав: «Встигли врятувати?» з’явилась упевненість, що з ними не пропадеш.

 Дивитись  роботу зв’язок - це іменини душі, коли бачиш, що порозуміння партнерів на рівні телепатії. Неможливо передбачити, що чекає тебе на маршруті – чи зачепиться  мотузка, чи вилізеш на потрібну полицю, чи дюльфернеш туди, куди треба. Багато розмовляти, висячи на вітру на стіні – марна справа, це як гра у зіпсований телефон. Тут і потрібне те порозуміння без слів або з їх мінімумом. Тому піснею звучать короткі уривчасті команди «Видай!», «Вибери!», «Зрозумів!».

Цей безумовний успіх прийшов дякуючи спільним зусиллям багатьох людей, які прийняли участь у створенні умов для організації дозвілля і тренувань дітям

Низький уклін всім, хто, незважаючи на труднощі і кризу, не очерствів серцем і піклується про наше майбутнє..

 Котова Г.С.,

керівник команди,

керівник гуртків ЦТК

[email protected]