Я більше чім впевнена, що в Донецькій області це єдиний випадок таких давніх і теплих відносин-сьогодні бійці з передової приїхали привітати своїх маленьких підопічних і їх вихователів з Всеукраїнським святом- Днем дошкільника.
І знову солодкі гостинці, добрі слова, а ще копія бойового прапору полку поліції спеціального призначення «Київ» у подарунок. Тепер він, як нагорода, як знак поваги, як символ дружби буде постійно в дитячому садочку.
Пісні, танці, майже козацькі ігрища, забави. Щирі посмішки дітей та часом сумні очі вояків, бо в кожного ж дома теж лишилася малеча. Як вони там без тата?
Не обійшлось і без смачненького- борщ з пампушками, млинці і пироги, торти прикрашені в колір національного прапору. "На доріжку" .туди, на передову склали хлопцям гостинці щоб всім вистачило смачненького, домашнього тепла , сердечних побажань і дитячих усмішок. )
Тепер малеча з «Світлячка» не тільки друзі і підопічні полку «Київ», а й побратими - з одним прапором, з Україною в серці!!!
Переглядаю сьогоднішні фото зі свята в ДНЗ «Світлячок» м. Білицьке, що на Донеччині і серце заходиться від радості. Адже так приємно, що традиції, до започаткування яких ти був дотичний, приживаються і, більш того, успішно розвиваються.
... Під час першої зустрічі, тоді , в грудні 2014 року я і передбачити не могла, що новорічна гостина переросте в таку дружбу бійців з передової і малечі з дитячого садка.
В моєму рідному місті тоді було дуже важко і страшно. Люди налякані. Жахіття війни. Дезорганізована і часом безпорадна влада, міліція... Бандитські угруповання, що маскувалися під різні прапори... І сотні людей, яких війна зірвала з домівок, виштовхнула на вулицю без речей, коштів і часом без документів...
Згадую і не розумію, як ми з усім впоралися тоді?
Пом'ятаю як найменших діточок переселенців, тих, що зовсім нікуди було пристроїти, щоб якось підтримати, розміщали в дитячий садочок "Світлячок"...
Звісно, що настрій у громади був, м’яко кажучи, не зовсім бадьорий і миролюбний.
І ось в такий час завітав до нас, тоді ще комбат батальйону «Київ-1», Народний депутат України Євген Дейдей зі своїми хлопцями.
Якщо чесно, то цю зустріч бійців з переселенцями чекала з острахом. Як то все буде? Це вже зараз згадую ту щирість і радість спілкування дітей з «дядечками – військовими», відверті розмови з батьками, і сльози навертаються. Бо «карателі» тоді пробилися через заметіль і страшенний снігопад, з подарунками, солодощами, добрим словом і головне- принесли з собою почуття захищеності.
Доречі, саме після цього візиту місто стали оминати різні псевдовійськові формування.
Біличани відповіли взаємністю. Так зародилася дружба. І тепер бійці полку поліції спеціального призначення «Київ» жадані і часті гості в цілому місті та зокрема в дитячому садочку "Світлячок".
Маю надію, що ці зустрічі, які вже стали традицією, будуть продовжені і в мирний час, який неодмінно прийде на мій рідний Донбас!!!
